Нунцій в окупації: погляд з Донбасу
Я народився і виріс у Луганську. Там я вчився, працював, молився і, ніде правди діти, грішив – словом, жив собі потихеньку. У 2014-му мені поталанило виїхати раніше, ніж мій район стали накривати снаряди. Вибухи, зруйновані будинки, пожежі, стрілянина, розірвані трупи на вулицях і масовий exodus – все це почнеться потім, через кілька тижнів. Першими ж місто покидали «політичні» - ті, кого «народна республіка» небезпідставно вважала своїми ворогами. Серед них був і я. Щоправда, мені поталанило і тут: на відміну від багатьох своїх земляків, я не...