Поради

Три правила, як постити

21 Лютого 2018, 15:10 12386

У наші часи деякі люди завдають собі величезних страждань, аби зробити красивішим своє тіло і більше собі подобатися. Тому вони вишуковують найвигадливіші дієти і голодують чи до смерті.

Інші з релігійних мотивів замучують своє тіло надмірними зреченнями, оскільки цього від них нібито вимагає Бог. Ще одні сахаються посту, як чорт ладану. Нерідко рушійною силою таких видів поведінки є глибоко схована погорда щодо тіла або перекручена модель протесту.

 

Страх, а не жах

Великі учителі християнства ніколи ні до чого такого не заохочували. Піст є насамперед релігійним актом, і ніколи — голодуванням, яке очищує організм від токсинів. Він не є програмою схуднення, щоби зберегти талію, чи бичуванням тіла через ненависть до нього. Отже, все вирішується в голові, тобто в інтенції (намірі), заради якої віруюча людина позбавляє себе їжі. Зовні голодування нічим від посту не відрізняється, але внутрішньо це дві великі різниці.

Отже, піст не може полягати у відразі до їжі, яка є Богом дана, добра і людині потрібна.

 

Святий Тома Аквінський пов’язує піст із чеснотою поміркованості, які має вберегти нас від гріха обжерства і пияцтва. На його думку, стриманість регулює (а не усуває) чуттєві приємності, зокрема ті, що пов’язані з їжею і питтям. Отже, піст не може полягати у відразі до їжі, яка є Богом дана, добра і людині потрібна. Проте цікаво, що коли Тома пробує дати визначення посту, то розширює обсяг цієї практики: «У точному значенні піст є утриманням від їжі; натомість взятий у переносному значенні, він є утриманням від усього, що шкідливе, а зокрема від гріхів». Сьогодні ми б могли дописати собі до пункту «їжа» цілий список усякого, чого середньовічні люди не знали, наприклад, телефони, медіа, інтернет, брендовий одяг і фірмові страви. Зменшення кількості їжі (або чогось іншого) має керуватися моральним мотивом, аби було постом і принесло бажаний плід, тобто «погідність духа і розуму». Отже, піст не є жодним покаранням ані вимучуванням, якого нібито вимагає жорстокий Старець із бородою, що сидить на хмарі. Це духовні ліки і прекрасна профілактика.

 

Запровадити лад

Згідно зі св. Томою, піст має взяти в колодки внутрішні чуттєві порухи, пов’язані з нашою пожадливістю (interiores affectiones): прагнення, любов, ненависть, радість і відразу, оскільки «багато в чому ми падаємо всі». Ми просто вибираємо те, що нам у цю мить і в цій життєвій ситуації не служить. Друга мета посту — полегшити споглядання небесної реальності і піднести дух угору. Зрештою, піст допомагає у відшкодуванні за гріхи і загладжує провини.

Святий Ігнатій Лойола, окрім цілей, що їх назвав видатний домініканець, у пості (згідно з біблійною традицією) вбачає різні форми молитви, «щоб шукати і знайти якусь благодать або дар, які людина хоче і прагне отримати від Бога». Так молився постом Давид, чи сам Ісус безпосередньо перед початком своєї публічної діяльності. Тоді піст є вираженням сильного прагнення людини, яка ставить певне духовне благо вище за поживу для тіла. Святий Ігнатій також заохочує нас обмежити їдження заради приготування тіла до молитви, бо це робить так, що людина чуває, а її розум, воля і вся психіка краще і плідніше працюють. Таким чином тіло співдіє з силами душі та відкривається на діяння Бога.

 

Їсти чи не їсти

Заохочення стримуватися від їжі не в однієї людини сьогодні викликає гусячу шкірку і страхи, що нерідко провадить до відкидання «середньовічного пережитку». Святий Ігнатій каже, що люди часто бояться посту «через чуттєву любов або помилкову гадку, ніби людина не може цього знести без серйозної хвороби». Відомо, що сам по собі піст нікого не приваблює. Відштовхує бачення, що доведеться зносити певні прикрощі. Однак більше знеохочує перекручений образ посту, який затирає позитивну мету, а ставить перед очима виключно труд і важкість. Піст пов’язаний з відкладеним задоволенням, на що дедалі важче погоджуватися. Хоча навіть ті, хто береться голодувати і сідає на дієту, чинять так, бо мають на меті певне благо (навіть якщо остаточно воно виявляється злом). Зате вони спроможні перетерпіти не одну прикрість і незручність.

Окрім невиразної мети, труднощі справляє також і міра. Тома не каже, боронь Боже, голодувати аж до смерті, і підкреслює з усіх сил, що в практиці посту потрібно зберігати здоровий глузд. Ігнатій також розуміє піст як «обмеження себе у тому, що відповідне, аби лиш не зашкодити здоров’ю і не викликати великої слабкості». «Відповідне» означає «те, що велить поміркованість». Так, справді, під час посту має з’явитися якийсь брак і невдоволеність; але це напевно не має бути доведенням організму до меж витривалості. Посту також не можна зрівнювати з повним неїдженням; ближчим є визначення «зупинитися на малому». Йдеться про збереження рівноваги, тобто задоволення базових потреб тіла, за одночасного обмеження того, що є необов’язковим додатком. Одна не існує жодної наперед заданої міри, яку можна би нав’язувати всім без винятку. Кожен має розізнати сам, від чого він може і повинен відмовитися, зваживши на свої можливості, потреби, обставини, виконувану працю і завдання.

Іншими словами, не можна постити так, щоб людина позбавляла тіло того, що необхідне, до тієї міри, щоб була нездатна виконувати доручені їй обов’язки

 

Іншими словами, не можна постити так, щоб людина позбавляла тіло того, що необхідне, до тієї міри, щоб була нездатна виконувати доручені їй обов’язки, або, крий Боже, щоби підірвала своє здоров’я, яке теж є Божим даром, і руйнувати його не можна. Обидва згадувані святі виразно підкреслюють, що піст не є метою самою по собі. Згідно з тогочасними стандартами, Тома уточнює, що піст фізичний — це обмеження до одного прийому їжі на день. Святий рішуче забороняє постити у Великдень та в усі неділі. Хто би впирався при постуванні у ці дні, найімовірніше, заражений єрессю маніхейства, тобто гордування тілом.

Над усе, наслідком доброго посту має бути «погідність духа і розуму». Якщо цього бракує, то, імовірно, людина розминулася з належною мірою або керується неправильними намірами. Тоді краще одразу перервати практику посту. І серйозно та спокійно задуматися над тим, що діється.

Даріуш Пюрковський SJ, deon.pl

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щомісячний борг
Зібрано Залишилося зібрати
18227грн
8924грн
Потрібно зібрати
27151грн
Залишилося
3дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: