Коли католики та православні збираються разом, щоб обговорити вельми делікатну тему папського примату, то не всім вистачає міцності нервів.
19-23 жовтня 2009 р. на Кіпрі тривало ХІ пленарне засідання Змішаної міжнародної комісії з православно-католицького богословського діалогу. У ньому взяла участь делегація з 20 представників Католицької Церкви, а також були представлені всі Православні Церкви, за винятком Патріархату Болгарії.
Обговорювався проект резолюції «Роль Римського єпископа у збереженні єдності Церкви в першому тисячолітті».
Докладно розглядалися такі питання:
– Римська Церква як «перша між помісними Церквами Сходу і Заходу»;
– Єпископ Рима як спадкоємець св. Петра;
– Роль Римського єпископа в періоди кризи Церкви;
– Вплив небогословських факторів на його місце в Церкві.
Поки богослови обговорювали заявлені питання, несподівано виявилося, що біля будівлі, де тривали переговори, противники екуменічного діалогу проводять акцію протесту. Гасло, під яким виступили протестувальники, було традиційним: вони заявили, що спільна молитва православних і католиків незаконна, а богословський діалог буцімто має на меті підпорядкування православ’я Ватикану. Згодом з’ясувалося, що акцію спричинили події, які відбувалися у невеликому місцевому православному храмі св.Георгія – протестувальники побачили, як до храму входить католицький священик, який мав провести у храмі вінчання за католицьким обрядом, на що отримав дозвіл православного єпископату. Кілька православних віруючих і ченців монастиря Ставровуні назвали священика «єретиком» і не дали йому розпочати службу. Через це той був змушений піти, скасувавши вінчання, а радикально налаштований натовп висунув своє головне гасло.
Втім, акція протесту бумерангом повернулася до самих протестувальників. Архієпископ Кіпрський Хризостом був рішучим: «Церква – це не притулок для душевнохворих. Якщо хтось – мирянин або клірик – ставить свою думку вище за думки синодів і всієї Православної Церкви, то це – сатанинська гординя», – заявив глава Кіпрської Православної Церкви. Хризостом закликав до покаяння учасників акції протесту, серед яких були ченці й священики. «Якщо це комусь не подобається, нехай знімуть ряси і йдуть з Церкви або створять свою власну, – сказав предстоятель Кіпрської Православної Церкви. – Я буду дуже суворий».
З розумінням поставився до цього випадку кардинал Вальтер Каспер, президент Папської ради зі сприяння християнській єдності. В інтерв’ю італійському виданню Il Giornale на питання, чи порушили хід зустрічі акції протесту, кардинал зауважив: «Безумовно, ні. Звичайно, вони створили труднощі для тих, хто приймав нас, але я сказав їм, що ми на Заході звикли до галасливих меншин».
Пізніше, даючи оцінку наслідків кіпрської зустрічі, кардинал Каспер заявив про «реальний прорив» у діалозі православних і католиків. Тим часом у Російській Православній Церкві не поділяють ватиканського оптимізму, дорікаючи Святому Престолу в спробі нав’язати православному світові модель управління, властиву Католицькій Церкві, якою керує Папа. Крім того, на момент завершення нинішнього пленарного засідання було розглянуто лише частину підсумкового документа зустрічі. За рішенням учасників діалогу, спільну роботу над текстом буде продовжено на наступній зустрічі Змішаної комісії, яка відбудеться у вересні 2010 року у Відні (Австрія). Свою позицію щодо діалогу з католиками висловила також Елладська Православна Церква: «Необхідне повне інформування Синоду Елладської Церкви про події, пов’язані з православно-католицьким діалогом. В іншому разі жоден текст не може зобов’язати Церкву до будь-чого. Діалог необхідно продовжити, але в православних еклезіологічних і канонічних межах. Текст стане чинним для всіх тільки у разі його схвалення Помісними автокефальними Церквами, отже і соборною Елладської Церквою». На практиці це означає, що наявна ситуація нагадує відому байку про Лебедя, Рака та Щуку. Недарма один із членів комісії зазначив: «Ми повільно просувалися в обговоренні документа тому, що учасники з православної і католицької сторін по-різному тлумачили одні й ті самі положення тексту, до того ж серед православних теж були представлені різні позиції з деяких питань».
А тим часом ситуація непроста ще й тим, що на початок червня 2010 р. запланований візит Папи Бенедикта XVI на Кіпр – на запрошення президента країни та місцевих католицьких єпископів… Далі буде?
Огляд підготовлено за інформацією L’Osservatore Romano (Ватикан), Avvenire (Італія), Il Giornale (Італія), www.patriarchia.ru (Московська Патріархія), Interfax-Religion (Росія).