Напередодні Різдва у США знову піднімається питання про основновний сенс цього свята: чи є релігійне наповнення обов’язковим для правильного розуміння різдвяних урочистостей чи це скоріше час для гуманізму, любові до ближніх і бізнесу, пов’язаного з подарунками та розвагами.
Цікаво, що дискусія про сенси розгорнулася навколо вживання слів як яскравого відображення процесів, що проходять у свідомості. Так, одним із прикладів підміни понять виступає вилучення з терміна «Holidays» (свята) змісту «Holy Days» (святі дні). Гуманісти атеїстичного напрямку ратують за загальнолюдські цінності під ялинкою замість християнських шкарпеток на каміні: Різдво – свято для всіх, і не годиться щоб така світла подія була узурпована жменькою християн, які аж ніяк не виражають загальної думки. Так, директор однієї з шкіл в штаті Коннектикут заборонив учням святкувати Різдво, мотивуючи своє рішення тим, що він не може допустити, щоб обмежувались права дітей різних віросповідань, які навчаються в закладі. Пригадується також епізод, що стався кілька років тому, коли американського священика запросили до школи прочитати лекцію про Різдво, попередивши, що він не може говорити про Христа і християнство.
У відповідь християнськи налаштовані американці пропонують гуманістам з Американської асоціації вірити (або не вірити) у що вони бажають, але залишити в спокої тих, хто вірить в Бога більше, ніж у людей. Подібні відгуки стали прогнозованою відповіддю на кампанію Американської асоціації гуманістів, спрямовану проти виключного права релігійних діячів на моральність. Їх акція «No God? No Problem! »Підняла резонанс не тільки в США, але й у Великобританії та в інших країнах. Основна думка святкової атеїстичної пропаганди в США полягає в тому, що доброчесність не обов’язково пов’язана з божественними заповідями і бажанням заробити божу милість – чеснота може бути і самодостатньою, ні на що не спиратися ззовні (своєрідний категоричний імператив в дусі кантіанської етики). Подібні акції проводяться вже четвертий рік, але цього разу охопили п’ять найбільших міст – Вашингтон, Нью-Йорк, Чікаго, Лос-Анджелес і Сан-Франциско, що дозволило вважати кампанію загальнонаціональною. Резонанс ж вийшов далеко за межі Сполучених Штатів, відгуки з усього світу – як спрямовані на підтримку Американської асоціації гуманістів, так і різко критикують «блюзнірську» позицію, – наповнили інформаційний простір. Проблему богохульства піднімає, наприклад, Уілліс Е. Еліот, порівнюючи вираз «For goodness sake!» («Заради чесноти») і безбожний, з його точки зору, евфемізм «For God’s sake!», Який має спектр значень від «Заради Бога!» до «Чорт забирай!», але завжди з негативною конотацією.
Інша лексема, що викликає взаємні нападки різних таборів – Xmas. В англійській мові, як відомо, назва «Різдво» означає безпосередньо народження Христа – Christmas. Але в сучасному написанні все частіше використовується абревіатура, в якій ім’я Христа позначено букою «Х». З одного боку, цей знак використовувався як монограма Христа ще в стародавній церкві і читається як «кріс», тобто «хрест», але з іншого – знак Х також може читатися і як «екс», тобто мати відтінок чого-небудь застарілого, що віджило своє. Підміну «Різдва Христового» «Іксмасом» американські християни ніяк не можуть сприйняти, і їх не переконують доводи про те, що це просто більш коротка форма, і тому подібні аргументи. Дуже ефектно свого часу цю заміну (підміну) було висміяно в популярному мультсеріалі «Сімпсони» (четвертий епізод другого сезону, 1999 рік). Серію проаналізовано у Вікіпедії, де помічені наступні особливості вживання форми Xmas: принципове використання тільки цієї форми, з вимовою «Іксмас» або «Ексмас»; заміна знаком Х букв у неанглійських назвах Різдва – xavidad замість Navidad (іспанск.), Noex замість Noël (фр.); відображення зміни в назві свята в російському перекладі на Рен-ТВ в підміні слова «Різдво» словом «Торжество». Тобто, різка зміна змісту слова і його сприйняття повністю усвідомлюється самими американцями та висвітлюється не лише християнськими проповідниками.
Борьба за слова – це не просто занудство допитливих християн і атеїстів, а справжні битви за світогляд, за свободу совісті і право визнання і, так би мовити, проповідування. Спроба християн відстояти традиційне написання слів, безпосередньо пов’язаних з християнськими цінностями, – це боротьба за збереження християнської західної парадигми, за домінуюче положення християнської традиції серед плюралізму і секуляризації. Спроба гуманістів відстояти світський характер західної освітянської цивілізації виражається в запереченні старого написання, що склався в період нібито гноблення Церквою вільної думки. Цей підхід можна порівняти із зміною назв вулиць новоприбулою владою. Громадяни, за чиї душі йде боротьба, будуть жити на вулиці з такою назвою, табличку з якою приб’ють поверх таблички опонентів. Тому можна припускати, що битва за слова буде тривати й далі, але ні в однієї зі сторін не буде переваги, оскільки і у атеїстичних гуманістів, і у християнських проповідників завжди знайдуться прихильники, готові зірвати ворожу табличку.
фінансово.
Щиро дякуємо!
