Під час Адвенту ми готуємося до зустрічі з Ним, до того, щоб Він немовби знову воплотився з Діви Марії. Про те, як готуватися до цієї важливої зустрічі, – сьогоднішня розмова Ірини Островської з о.Станіславом Інжиєвським, вікарієм черкаської парафії Благовіщення Пресвятої Діви Марії.
Отче, Господь народився давно, то як Він може знову народжуватися?
Цю зустріч Христа переживаємо насамперед у серці. Бо Христос прийшов на землю саме заради цього: бути в житті кожної людини. Щоразу, коли приходимо до Причастя, відчиняємо двері своєї душі Богові і приймаємо Його. Не розчаровуємося, що наше серце знищене гріхом і людськими немочами. Господь у своєму народженні не погордив і хлівом. Саме тому на твій заклик прийде до тебе і замешкає в тобі. Вираз: “Слово стало тілом і замешкало між нами” стане реальністю твого життя. А подія Різдва стане для тебе живою подією.
Чому Бог хоче бути Володарем нашого життя?
Це дивним чином спричинене тим, що людина не зможе знайти на цій землі щастя без Бога. Бог дає життя. Злий дух це життя хоче понівечити. Спочатку позбавляє духовного життя, а далі – і бажання жити фізично. Бог, навпаки, дає повноту життя, Він прийшов, щоб обдарувати нас цим життям, зняти з нас духовний тягар і допомогти нести тягар фізичний. І все це стане можливим тільки з нашої згоди, якщо ми дозволимо, щоб Ісус став господарем нашого життя.
Що має бути центральним у святкуванні Різдва?
Подія, яка нас об’єднує, – народження Спасителя. Кожна родина є Домашньою Церквою, де на першому місці має бути Бог. Тоді все в родині має своє місце. Якщо Бог не на очільному місці – немає єдності.
Як зберегти добрий настрій під час Різдвяних свят?
Ми маємо усвідомлювати, що це за свято. Що воно несе для мене? Не те важливо, що є на столі, які люди зібралися за ним. Важливий Той, Хто нас збирає, яка саме подія. Бачите, що на народження Ісуса Христа сподівався й чекав весь народ, бо всі очікували на прихід Месії. І як цей Месія прийшов? До яких людей? В яке місце? І відповідь на питання, як зберегти гарний настрій, побачимо на прикладі пастухів, які спочатку були збентежені, злякані, але коли зустрілися з Новонародженим – осягнули щастя, спокій і мир.
Як прищепити необхідність святкування Різдва як духовної події, а не лише ялинки з подарунками?
Щороку в неділю перед Різдвом ми чуємо заклики священика приготуватися до зустрічі з Новонародженим Ісусом. І ми стараємося це зробити якнайкраще, бо самі розуміємо, що кожного гостя потрібно прийняти з найкращою пошаною. І справді, добрий господар добре готуватиметься до відвідин гостя. А це означає, що він буде думати, пригадувати, дізнаватися щось нове про ту особу, яка має завітати до його оселі. Таким чином, знатиме наперед, що саме поставити на стіл, як прибрати оселю і як поводитися. Все це має приносити радість запрошеному і, водночас, тим, хто його приймає. Ми це робимо, щоб прийняти людину. А що ж робити, коли до нас має завітати сам Бог? Сам Господь має оселитися між нами. Для невіруючої особи Різдво, як будь-яке свято, є тільки приводом повеселитися. Добре приготування до святкування Різдва завжди вимагає від нас жертви. Тому під час Адвенту ми робимо якісь постанови, зречення. У такий спосіб ми прагнемо принести новонародженому Христу свій подарунок. Не будьмо егоїстами. Не очікуймо тільки якихось подарунків від інших, і від Бога в тому числі, а вміймо щось давати іншим від себе, дарувати від себе щось Богові. Щоби Різдво стало для нас новою духовною дорогою святості та добра, пам’ятаючи, що Христос народжується в наших серцях.
Що Ви маєте на увазі, кажучи: “Христос народжується в наших серцях”?
Під час Адвенту ми готуємо свої серця, як закликає Йоан Хреститель. Приготування є часом покаяння, навернення, добрих учинків і постанов. І коли ми дотримуємося цієї дороги навернення, то під час Різдва Ісус Христос народжується в наших серцях у тому добрі, яке ми чинили, або в постанові, якої ми дотримались. Це є духовним народженням Ісуса в моєму серці, Який через мене має давати свідчення добра, любові, щоб інші, побачивши мене, мої вчинки, моє життя – також змінювалися. Бо якщо бажаєш змінити світ – насамперед зміни себе самого.