Чому я обираю стриманість?

Аргумент «Здоров’я»

Усі знають, що існують хвороби, які передаються статевим шляхом. Тому будь-які статеві стосунки мають ризик інфікування… (може він/вона для тебе і єдиний, але чи і ти для нього/неї???… а скільки їх було до тебе???…). Слід відзначити, що використання презервативів, хоч і зменшує ризик інфікування, але не убезпечує від нього! Тому, як то кажуть, безпечний секс – це секс у водолазному костюмі… 😉

Можуть сказати, що і в шлюбі немає гарантій (вірність – складна штука)… і це правда, але принаймні їх є більше ніж без нього… Дослідження підтверджують, що відстрочення віку початку статевого життя значно знижує ризик інфікування ВІЛ (особливо для дівчат).

Дошлюбні статеві стосунки – це також ризик безплідності через аборти та/або користування гормональними засобами.

Кажуть, багато хвороб через статеву стриманість… гм… сумнівна теза, але ж, у будь – якому разі, ще більше через нестриманість!!!

Аргумент «людяність»

Кажуть, що статевий потяг, як і спрага, є природнім і його слід задовільняти. Але ж чим тоді людина відрізняється від тварини? Тоді статеві стосунки – то лише інстинкт? А де ж любов? Якби хтось після того як поїв, навмисне звільняв свій шлунок від їжі, мотивуючи це тим, що не голодний, а лишень хотів отримати задоволення від споживання їжі, ти б назвав таку поведінку природньою? Чим тоді відрізняється той, хто займається сексом лише заради задоволення, втікаючи від природнього аспекту статевих стосунків – зачаття дітей? Людина відрізняється від тварини тим, що може володіти своїми бажаннями, володіти собою і нести відповідальність за свої дії. І чим більшою є ця спроможність, тим більше ми є людьми – розумними і вільними істотами, які не є рабами своїх бажань, а добрими і відповідальними господарями свого життя.

Аргумент «Любов»

«Ми любимо один одного і в цих стосунках виявляємо любов». Але ж коли ці стосунки існують, то важко сказати що саме він/вона більше любить – тебе чи задоволення, яке ти даєш можливість отримати…

Наявність статевої близькості чомусь створює ОМАНЛИВЕ почуття близькості духовної…

А якщо через 5-10 років ти з якихось причин (травми, хвороби..) вже не зможеш так «вдовольняти» його/її, то тоді що? – гудбай?… бо це для нього/неї важливіше ніж ти.

Час зустрічання є для глибшого пізнання один одного, а статеві стосунки (які все ж є більш зовнішні, фізичні) часто заважають глибше пізнати один одного як людину.

При дошлюбних статевих стосунках існує ризик, що доведеться (через вагітність ) пов’язати своє життя з людиною, яка може і не є найкращим варіантом, а тому втратити отой “супер приз”.

Чекати варто не через заборону, а до моменту, коли готовий прийняти рішення – бути разом і в біді, і в радості; і тоді коли є почуття, і коли вони “сплять”; і коли важко бути… Чекати поки ваші стосунки дозріють до готовності взяти відповідальність один за одного. І шлюб, заснований на любові, є зовнішньою ознакою цієї відповідальності.

Якщо він/вона справді любить тебе, то почекає до шлюбу, а якщо ні – то для чого вам бути разом… – СПРАЖНЯ ЛЮБОВ ЧЕКАЄ!

Стримуючись до шлюбу я (і моя “половинка”) тим самим тренуємось бути вірними один одному вже у шлюбі. Якщо я не можу (і не навчусь) стримуватись зараз, то чи зможу стриматись колись у подружжі (у відрядженні чи після перемовки з жінкою чи з причин якоїсь хвороби).

Важливо пам’ятати, що любов невіддільна від відповідальності, відповідальності за себе, своє життя і життя інших… А де ж ця відповідальність у дошлюбних стосунках?!

Якщо вагітність, – то шлюб? Але ж хіба дитина має бути причиною шлюбу, а не взаємна любов?

А може твоєю «половиною» мав бути хтось інший, кращий…? А як він скаже па-па?…То аборт (вбивство)? Або чому дитина має рости без батька/матері? Де відповідальність перед нею? А такі вислови хлопців, думаю, будуть дуже вагомими аргументами для дівчат: «Обіцяти не значить одружуватись», «Не бігай за маршрутками і дівками- наступна завжди буде», «Дівчина не горобець: залетить – не прогодуєш…». Ось вам і «любов», дівчата…

Ну а тепер до «релігійних» аргументів

Прикро, що часто ми кажемо «то гріх, бо так кажуть…», але самі не розуміємо, що таке гріх і в чому гріховність даних вчинків… Отож «гріх» – це свідоме і добровільне поруження Божої заповіді у чомусь серйозному… А образно пояснити в чому полягає гріх можна на прикладі Адама і Єви. Їх гріх (так званий «первородний») полягав не просто в тому, що вони порушили Божу заповідь не споживати плодів з дерева Пізнання, а в тому, що захотіли самі бути «як боги» – стати повновласними господарями свого життя і не потребувати Бога. Скажемо так – «виставити» Його за двері своєї хати… Що ж відбувається з віруючими людьми, які мають дошлюбні стосунки? Вони цим самим немов кажуть Богові: «знаєш, нам без тебе добре… Не заважай… Ми самі хочемо бути господарями свого життя…» і прикріплюють цей надпис на дверях тієї кімнати де все відбувається

І з яким обличчям, через рік-два, ці ж молоді люди збираються прийти до церкви, щоб повінчатися, взяти шлюб, тобто щоб сказати Богові: «Ти – наш Господь, Ти благослови нас на спільне життя…Ти нас підтримай і дай благодать, щом ми могли перейти через усі труднощі…» а якби з нами наші діти чинили так, як ми чинимо з Богом?… Є ще один аспект “гріха”. Оскільки кожна особа – «Божий образ і Божа подоба», то в цих стосунках ми принижуємо Бога дозволяючи використовувати себе, або використовуючи інших, як «засіб» (предмет) для отримання задоволення.

Ось лише два з багатьох слів Біблії, що присвячені цій проблемі:

«Розпуста й усяка нечистота та захланність щоб і не згадувались між вами» (Еф. 5,3). «Шлюб у всіх хай буде в пошані, і ложе хай буде непорочне; розпусників же і перелюбців Бог судитиме» (Євр. 13,4). Слово Боже наводить тут дві категорії людей, учинки яких не дотримуються святості статевого співжиття: розпусники та перелюбці. Значення слова «перелюб» зрозуміле – це статеві стосунки поза шлюбом. Розпуста (блуд, грецьке pornos) означає дошлюбні статеві стосунки, що б’ють по святості майбутнього шлюбу.

Часто молоді люди вибирають петінг, як спосіб досягнення статевого задоволення, оскільки він забезпечує збереження анатомічної невинності дівчини до вступу в шлюб, та є способом оберігання від вагітності і профілактики венеричних захворювань. Але такий спосіб поведінки є морально злим та не дозволеним з погляду Церкви, оскільки статеве задоволення згідно з Божим задумом є призначене лише для шлюбу. Також в цих стосунках ми принижуємо Бога дозволяючи використовувати себе, або використовуючи інших, як «засіб» (предмет) для отримання задоволення. Тому такі дії є серйозним проявом нестриманості та гріхом проти чистоти і повинні бути виявлені на сповіді.

На завершення пропоную відповісти на таке питання:

«Ось ти це робиш… І навіть кажеш що в тому немає нічого поганого… Через 15-20 років ти матимеш своїх дітей. Скажи, чи ти хотів/хотіла б щоб це відбувалось з твоєю дитиною?»

Отож «бути чи не бути» – вічне питання, на яке кожному слід дати особисту відповідь… І всі наведені аргументи є для того, щоб ми усвідомлювали, яку відповідальність беремо на себе разом з прийняттям рішення . І ще одне. Справа не в тому чи багатьом вдається цілковито (без падінь) стриматись до шлюбу, справа в тому чи ми розуміємо, що цього слід прагнути і чи робимо відповідні зусилля.

Навіть, якщо хтось вже не один раз впав, ніколи не пізно, щоб піднятися і почати все наново. Господь Бог має для кожного чудовий план і каже: «Де збільшився гріх, там зарясніла благодать» (Рим 5,20). Він додасть сил, щоб кожен міг не падати духом та зберігати чистоту свого серця.