Говорячи про сучасну літературу, нерідко доводиться розпочинати з нарікань. З ніяковіння, що хоч я і можу своїм друзям порадити придбати й прочитати саме оцю книжку, то все одно – мушу спочатку перепросити за те, у якому вигляді її випущено у світ. Бо, бачте, якось так «модно» стало в наші часи малювати страхопудла на обкладинках, аби зілюструвати невідомо-як-захопливий зміст отого, що поміж палітурками. Отак дісталося й книжці нашого недавнього активного дописувача, бр.Антонія: замість того, щоб зобразити щось справді гідне уваги й роздумів над ілюстрацією, на обкладинку витягли дрібний епізод, та ще й душу, яка там являлася героям, зобразили у стилі «а я страшний-страшний вампірюга».
Модними – або, як то кажуть, «брендовими» – у сучасних книговидавців є що оформлення, що назви серій… Нормальна людина, здається, тільки зниже плечима, якщо їй порекомендують читати щось із серії «Закляті світи».
І шкода такого нехристиянського представлення «Походу сімох». Бо ця книжечка має свої цінні сторони. Хоч вона, як визнає сам автор, написана «в молоді роки» (аж у цілих 22) й має свої недоліки. Починаючи хоч би з того, що вона написана на вельми поширений сюжет – пошуки Грааля.
Ви знаєте, що таке Грааль і навіщо його шукати? Індіана Джонс теж по нього ходив невідомо куди… А чи ви пішли б, якби вам сказали, що сьогодні це можливо – знайти Чашу, з якої Господь Ісус пив на Останній Вечері?…
Семеро шукачів виходять на пошуки того, що спочатку видавалося неможливим, а потім з’ясувалося, що – реальним, попри їхній світ високих технологій. Зсув інформаційних шарів, зміна світосприйняття… чи ж не це мається на увазі, коли ми говоримо про НАВЕРНЕННЯ? Навернення – це сприймати істини віри як правду, а не як «бабусині казки» або традицію натягати фальшиву сантаклаусівську бороду, коли наближається Різдво.
Навернення – це буває боляче. І страшно. І коштує чимало. Із сімох, які вийшли в похід по Грааль, до самої Чаші дійшов лише один. Не думайте собі, що коли автор береться писати християнський – і то такий забитий-забитий «модами» сюжет, – то це буде обов’язково тріумф усіх «хороших» супроти всіх «поганих». З обов’язковим солодким Ісусом на тлі, приспівами «алілуя, Бог нас любить» і танцями.
Християнство – це вічний пошук Грааля. Воно рідко буває солодкаве. І кожен чесний автор, який береться за висвітлення мандрів людської душі, має це усвідомлювати. Надто ж коли автор – римо-католик, свідомий тверезості поглядів своєї Церкви на питання духовного пошуку.
Антон Дубинин. Поход семерых. – М.: «АСТ», 2007.