Його Преосвященство Ратко Періч, єпископ дієцезії Мостар-Дувно, що у Боснії та Герцеговині, виступив із заявою, в якій він піддав критиці кардинала Крістофа Шенборна, архиєпископа Відня (Австрія) у зв’язку з тим, що той надав дуже публічний характер своєму «приватному візиту» в регіон, де, начебто, з 1981 року відбуваються об’явлення Діви Марії.
У своїй заяві, опублікованій 2 січня, єпископ Періч відзначив, що його обов’язком, як дієцезного єпископа, є доводити до відома вірян інформацію щодо природи цих об’явлень, а також тих поділів, які вони зробили в дієцезії, а також офіційної позиції Церкви з цього приводу.
Об’явлення Діви Марії у Меджугор’ї не були офіційно визнані Церквою.
У своїй заяві єпископ Періч роз’яснює, що наслідком об’явлень, які начебто тривають і досі, і виникаючих навколо них суперечок, стало те, що в його дієцезії самовільно влаштувалося значне число «нових громад та асоціацій віруючих, які у непослуху що живуть в Меджугор’ї». За словами єпископа, «візит кардинала може затвердити ці громади в їх непослуху Церкві».
«Об’явлення Діви Марії у Меджугор’ї не були офіційно визнані Церквою.»
В заяві також згадується повідомлення віденського католицького сайту Kath.net від 13 листопада 2009 року, в якому стверджувалося, що під час свого візиту кардинал Шенборн «зустрінеться також з місцевим єпископом і з критиками [явищ] в Меджугор’ї ». Проте, як стверджує єпископ Періч у своїй заяві від 2 січня, дієцезії Мостар не отримував жодних офіційних повідомлень з офісу кардинала Шенборна про наміри ієрарха відвідати парафію. Відсутність такого повідомлення, за словами Періч, демонструє відсутність «деякої церковної ввічливості» між прелатами, відповідно до якої єпископ, що бажає відвідати чужу дієцезію, інформує про це своїх побратимів-єпископів.
Єпископ Періч на закінчення констатує, що візит кардинала Шенборна, а особливо, дії та висловлювання кардинала під час цього візиту «помножили страждання місцевої Церкви».
Суперечки навколо об’явлень у Меджугор’ї тривають і досі. У своїй заяві єпископ Періч пригадав деякі болючі факти, що супроводжують цей феномен:
«Перш за все, я надаю велике значення болючій «Герцеговінській справі» парафій, пов’язаних з «феноменом Меджугор’я». З самого початку деякі францисканці, які потім впали у непослух, рішуче зайняли сторону меджугорської персони, звинувативши тодішнього дієцезного єпископа в тому, що він спровокував локальну кризу. Один з них згодом залишив орден і священство взагалі.
* На території дієцезії в даний час присутні дев’ять колишніх францисканців, які були виключені настоятелями Ордену братів менших. Святий Престол схвалив це виключення. Незважаючи на те, що їх заборонили в служінні, вони продовжують діяти в захоплених парафіях, ніби законні священики. Хоча «меджугорська персона» відповідає навіть на найбільш легковажні питання охочих, ми ніколи не чули жодного слова проти цих тяжких зловживань, що руйнують єдність місцевої Церкви.
* У 2001 році ми мали трагічний досвід. Кілька францисканців, деякі з яких вже були виключені зі свого ордену, а деякі інші – ще ні, запросили «старокатолицького» (розкольницького) диякона (з невеликої європейської схизматичної громади), який представився як «архиєпископ» і «миропомазав» більше 700 молодих людей в парафіях, які захопили виключені з ордену францисканці. Всі ці дії були недійсними і святотацькими. Він також недійсним чином (будучи дияконом!) «відслужив» Месу в кількох парафіях. Персона, яка начебто об’являється в Меджугор’ї, навіть не згадує про ці зловживання Таїнствами Святого Духа і Святої Євхаристії!
* У нас був також ще один сумний епізод. Двоє з цих священиків вирушили до «старокатолицького» єпископа в Швейцарію, просячи його висвятити їх на єпископів і відокремити їх від Мостару і Риму з метою створення формальної схизми. Однак «старокатолицький» єпископ відмовився зробити це.
* У нас також є проблеми з присутністю двох особливо харизматичних пропагандистів «феномену Меджугор’я». Один з них – Томіслав Влашіч, виключений із францисканського ордену минулого року і звільнений Святим Престолом, за його власним проханням, від всіх священицьких обов’язків. Другий – брат Йозо Зовко, який був позбавлений всіх священицьких обов’язків на території цієї дієцезії з 2004 року і, за повідомленнями ЗМІ, був вигнаний з території Герцеговини його настоятелями, і якому було заборонено будь-який контакт з Меджугор’ям».