Дієцезіальний День Спільноти Руху Світло–Життя відбувся 6 лютого у с. Гвардійське. На зустріч приїхали 10 священиків та понад 250 учасників із різних міст і селищ: Кам’янець–Подільський, Бар, Вінниця, Дунаївці, Хмельницький, Могилів–Подільський, Писарівка, Мурафа, Хмільник, Брацлав, Немирів, Городківка та ін. Також приїхали учасники Руху Світло–Життя із Києво–Житомирської дієцезії.
Отець Ярослав Гонсьорек розпочав зустріч привітанням: «Дякуймо Богу за Церкву, в якій є різноманітні спільноти. Нехай цей день відкриває наші серця на всі рухи в Церкві.» Він також привітав учасників неокатехуменального руху, Віднови в Святому Дусі, Рух Назаретанських Родин, «Подружні зустрічі», скаутський рух на чолі з о. Олександром Оріховським та спільноту «Еммаус» на чолі з о. Яном Слєповронським.
Отець Ян Слєповронський, настоятель парафії м. Бар провів катехизу на тему «Милосердя», в якій пригадав слова Йоана Павла ІІ: «Ніщо так не потрібне людині, як Боже Милосердя».
На зустрічі в групах учасники роздумували над такими питаннями: Які області бідності та людських потреб я спостерігаю в своєму оточенні? Як виглядає зараз моя ревність до діл милосердя? Як і до кого я можу проявляти милосердя? Що ми робимо у справі милосердя як учасники Руху Світло–Життя?
Центром зустрічі стала Євхаристія, яку головував Його Преосвященство єпископ Кам’янець–Подільської дієцезії Леон Дубравський. Отець Ярослав на початку Меси зазначив: «Єпископ є для нас знаком єдності із Церквою. Ми хочемо служити Церкві і складаємо в руки єпископа наше служіння.»
Владика Леон наголосив: «Яка родина, така й дитина. Священики формуються в родині. Дякуймо Богу, що зібрав нас тут і доручімо Йому наші родини.»
На закінчення Дієцезіального Дня Спільноти Руху Світло–Життя о. Павло Росса, модератор Круціяти визволення людини Руху Світло–Життя зазначив: «Ми покликані шукати місця, де могли робити вчинки милосердя. Круціята визволення — це місце послуги милосердя. Від молитви починається кожна справа.»
Отець Ярослав Гонсьорек, головний модератор Руху Світло–Життя в Україні, поділився із CREDO своїми враженнями: «Щороку ми проводимо Дієцезіальні Дні Спільноти Руху Світло–Життя в першу суботу місяця. Рух Світло–Життя охоплює і дорослих, і молодь. В Україні найбільше розвинулась «Домашня Церква», праця якої полягає в щомісячних зустрічах та у щоденному читання Слова Божого. Необхідним є також пережиття реколекцій та спільноти. В Кам’янець–Подільській дієцезії є 102 кружки «Домашньої Церкви», а в Україні – їх приблизно 150.»
Алік та Іра Пацьори, головна дієцезіальна пара спільноти «Домашня Церква» Руху Світло–Життя вважають, що у сучасному світі дуже важливо бути свідками Божої Любові: «Під час таких Днів Спільноти ми ділимося досвідом, говоримо на актуальні для нас теми. Навчання навчанням, а приклад спонукає до вчинків. Добре те, що люди цікавляться один одним: про дітей, про спільноти. Вершиною нашої зустрічі завжди стає Євхаристія. Ми тут вчимося глибше розуміти Літургію і Таїнства Церкви.»
Пан Микола Чорний, член Круціяти визволення людини, виготовляє вервички із різнокольорового скла для подарунків: «Я під час таких з’їздів бачу дух збагачення, єднання із іншими людьми. Я також є учасником Круціяти визволення родини вже майже 5 років і склав обітницю абстиненції (утримання від алкоголю) на все життя. А був час, коли я випивав більше літру горілки в день. Друзі для мене були важливішими за сім’ю, я бив свою дружину. І коли одного разу я почув, як моя дитина говорить про мене зневажливо, то затіяв скандал. Моя дружина впала на коліна і голосно молилась, і я аж мало не вдарив її Розп’яттям. Тоді вмить схаменувся і пішов до храму. Священик допоміг мені – і я дав Богу обіцянку на Святому Письмі на 10 днів, що не питиму спиртного. Тепер я розумію, що друзі — це не ті, хто наливає, а ті, хто духовно підтримує. Я багато нагрішив у своєму житті, але зрозумів, що прийти до Бога ніколи не пізно.»
Тетяна Скриник переконана, що такі зустрічі дають сили зростати духовно: «Такі з’їзди допомагають бути ближче до Бога і налагодити стосунки в сім’ї. Ми із чоловіком стали прислухатись один до одного. Бог дарує нам спілкування і радість збільшується. А ще потрібно обов’язково парам пережити ре колекції — це дає усвідомлення свого місця в спільноті. Спільнота — це як велика родина.»
___________________________________________________________
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
фінансово.
Щиро дякуємо!
