«Папська Рада у справах сім’ї відповідає за здійснення пастирського служіння й апостольства в сім’ї, використовуючи вчення і постанови Учительського уряду Церкви, аби допомогти християнським сім’ям реалізувати їхню виховну та апостольську місію».
Так в офіційних джерелах Ватикану представлено Папську Раду у справах сім’ї. Від 8 вересня 2008 р. її очолює кардинал Енніо Антонеллі. Він народився 18 листопада 1936 р. в Тоді (Італія). Закінчив Вищу семінарію Папського Латеранського Університету в Римі зі ступенем ліценціата богослов’я. В університеті Перуджі захистив ступінь доктора філософії. Висвячений на священика 2 квітня 1960 р. Монсеньйор Енніо Антонеллі – професор кількох вищих навчальних закладів, а також – церковний асистент католицького видання Laureati.
Можна сказати впевнено, що кардинал Енніо Антонеллі в нелегкий час очолює Папську Раду у справах сім’ї. Особливо йому доводиться захищати вчення Церкви у сферах, які стосуються біоетики та захисту життя людини. Поле, на якому розгортається боротьба, – політика й засоби масової інформації. У гонитві за сенсацією деякі представники ЗМІ роздувають це протистояння до розмірів скандалу. Цим вони поглиблюють непорозуміння і небажання суспільства бачити реальну цінність життя кожної людини, не кажучи вже про відповідальність за нього.
6 червня 2006 р. в документі Ради «Сім’я й людське дітонародження» було зазначено: «Ніколи ще подружжя й сім’я не були жертвами таких сильних нападів». Яскравими прикладами таких нападів стали: виборча компанія сьогоднішнього Президента Америки Барака Обами 2008 р., справа про евтаназію Елуани Енларго в листопаді 2008 р., візит Папи Бенедикта XVI в Африку в березні 2009 р., прийняття парламентами деяких країн законів, які легалізують одностатеві стосунки і дозволяють одностатевим парам усиновлювати дітей. Наслідки виборчої кампанії спостерігаємо донині. Проте Америка завжди була «проблемним» регіоном у питаннях етики й моралі.
У справі Елуани Енларго кардинал Антонеллі брав безпосередню й активну участь. Рух «За життя» він підтримав зверненням до уряду Італії про підготовку законопроекту, який не допускав би переривання життя хворих, які перебувають у вегетативному стані. «Елуана у вегетативному стані, але вона не овоч. Це людина – яка має гідність навіть у такому стані», – заявляв тоді кардинал.
Візит Папи Бенедикта XVI в березні 2009 р. до Африки поставив нові задачі перед Папською Радою у справах сім’ї. Цього разу йдеться про євангелізацію, проповідь, місії. Особливе місце в реалізації цих завдань покладено на мирян. Адже крім самого кардинала Антонеллі, його заступника (монсеньйора Карлоса Сімона Васкеса), 15 кардиналів і 12 архієпископів та єпископів, до складу комітету Ради з питань сім’ї входять 19 подружніх пар з різних країн світу. «Родини могли ефективніше проголошувати Добру Новину там, де цього не можуть зробити інші», – говорив кардинал Антонеллі на Міжнародному симпозіумі “Сім’я, місце євангелізації” у вересні 2009 р. в Римі.
Кардинал Антонеллі бачить, якими потужними й водночас небезпечними є ЗМІ. Приділяючи їм велику увагу в справі побудови сім’ї як фундаменту Церкви, кардинал також застерігає їх від дій, які порушують єдність і гармонію родини. Зокрема, йдеться про створення необачністю ЗМІ позитивної громадської думки щодо гомосексуалізму. «Пропаганда гомосексуалізму у засобах масової інформації – це «падіння суспільства, стосунків між людьми та загроза для дітей і молоді», – вважає кардинал.
Сама Рада видає щоквартальник Familia Et Vita, який виходить п’ятьма мовами й містить статті експертів та пастирів з питань, що входять до її компетенції.
Очолювана кардиналом Антонеллі Рада є відповідальною за організацію Всесвітніх зустрічей родин. Остання така зустріч відбулася 18 січня 2009 р. в Мехіко (Мексика). Бенедикт XVI у зверненні до учасників зустрічі назвав родину необхідною основою суспільства та народів та справжньою школою гуманності та вічних цінностей.
Сучасне суспільство мало розуміє цінність зачатого життя, а цінність сім’ї, де немає місця для егоїзму, й поготів. А отже, кардинал Енніо Антонеллі очолює стратегічно важливу інституцію Святого Престолу, роль якої сьогодні стає особливо помітною. Тому для нього, очільника Папської ради у справах сім’ї, родина є «вирішальним пріоритетом для майбутнього суспільства у постмодерністській культурі, хворій на індивідуалізм».