16 серпня Папа Лев XIV відзначає свої перші 100 днів на престолі, маючи велику прихильність Церкви і світу. Це було очевидно з того бурхливого прийому, який він отримав на Ювілеї молоді у Римі.
Отець Раймонд Дж. де Суза у колонці для National Catholic Register, ділиться роздумами про перші 100 днів понтифікату Лева XIV, про його неквапливий та виважений стиль і про те, що це може означати для найближчого майбутнього Церкви.
Ймовірно, Святіший Отець вважає цю прихильність благом, часом ввічливості і комфорту в Церкві. Це не обов’язково триватиме довго, але поки триває, це благословення, яким слід насолоджуватися. Тому перші сто днів понтифікату відзначилися стабільним стилем і відкладеним ухваленням рішень.
Стиль коментували з самого початку; католицьким школярам, які не відрізняють моцетту від моцарелли, розповідали, що Папа Лев носить те, що відмовився носити Папа Франциск. Стабільність стилю дає відчуття комфорту: все так, як має бути. Те, що Папа Лев робить звичайні папські речі — носить те, що повинні носити папи, живе там, де повинні жити папи, навіть відновлює звичаї часів Йоана Павла II, такі як процесія Тіла Христового і Меса з накладенням митрополичих палліїв 29 червня — насправді не має аж такої значущості. Те, що Папа займається звичайними папськими справами, — це, ну, нормально. Але це свідчить про те, що Лев готовий підкорити свою особистість Петровому уряду. Здається, він погоджується з тим, що Церкві потрібно менше Роберта, більше Петра.
Це не означає, що Лев — лише копія інших пап, без персональної самобутності. Його відеодзвінок астронавту Едвіну «Баззу» Олдріну 20 липня, у річницю висадки на Місяць 1969 року, показав, що Лев має у собі щось від підлітка Роберта Превоста, який, як і мільйони інших американських підлітків, у 1969 році дивився на небо і захоплювався астронавтами як героями.
Дзвінок Олдріну був проведений з характерною виваженістю. Це не був спонтанний дзвінок з мобільного телефона Папи — він був організований заздалегідь, а медіа були своєчасно та повноцінно про нього поінформовані, без необхідності покладатися на інсайдерів. Якщо Лев хоче якоїсь приємної неформальності, її, однак, організовують офіційно.
29 липня, вітаючи католицьких інфлюенсерів уранці та молодих паломників увечері, Папа Лев невимушено спілкувався з ними трьома мовами — італійською, англійською та іспанською. Папа, який може легко спілкуватися двома найпоширенішими мовами католицького світу — англійською та іспанською — це велика перевага.
Стиль має велике значення для пастиря, бо він ту закладає основу, згідно з якою люди сприйматимуть його управління і науку. Папські протоколи допомагають католикам зберігати субординацію, навіть коли рішення їм не подобаються.
Святіший Отець добре це знає. Рішення, які він врешті-решт ухвалить, можуть підірвати настрої, які поки що панують. Очевидно, він вирішив відтермінувати той момент, щоб продовжити цей період доброї волі.
Читайте також: Відкладені документи, невирішені питання і «дамоклів меч» понтифікату Лева XIV
Його промови були христоцентричними та місіонерськими, що є основою католицької ідентичності. Його коментарі щодо України та Гази відображали глобальний консенсус з цих питань. Навіть бомбардування Ізраїлем католицької парафії в Газі він прокоментував з належною суворістю, але без провокативності. Він доречно опирається тиску з боку деяких таборів, які намагаються схилити його зайнятися тими питаннями, що їх вони вважають терміновими.
Звіти синодальної дослідницької групи, які мали бути представлені в червні, перенесли на грудень, і Лев додав до списку ще кілька питань. Поки секретаріат Синоду працює, Лев тримається на певній дистанції. Зрештою, йому доведеться вирішити, чи має синодальний процес синодальності для синодальної Церкви тривати ще три роки, як того хотів Франциск. Якщо він вирішить натомість гідно його поховати, це викличе обурення серед тих, хто найбільше прагне «нового способу бути Церквою». Тому тут не слід квапитися і вчиняти потенційно провокативні дії.
Гомінка частина католицької громадськості майже одразу після обрання Лева заявила, що він має терміново зайнятися питанням традиційної латинської («Тридентської») Меси. Він цього не робить. Це пріоритетне питання для загалом невеликої кількості католиків, і що би він не зробив, це викличе обурення у легкозаймистому цифровому світі. Тож провокації теж варто відкласти.
Лев відклав навіть те питання, яке справді варте негайної уваги. Кожен обраний Папа звільняє посаду, яку обіймав до цього моменту, і має призначити на неї свого наступника.
Коли Еудженіо Пачеллі був обраний Папою Пієм XII у 1939 році, він обіймав посаду Державного секретаря. Рівно через місяць після обрання він призначив нового Державного секретаря. У 1958 році Папі Йоану XXIII знадобилося 14 днів, щоб призначити свого наступника на посаду Патріарха Венеції. Папа Павло VI у 1963 році призначив нового архієпископа Мілана через 50 днів. Папа Йоан Павло II у 1978 році знайшов наступного архієпископа Кракова за 74 дні. Папа Бенедикт XVI призначив свого наступника префектом Конгрегації віровчення за 24 дні. Папі Франциску знадобилося всього 15 днів, щоб призначити нового архієпископа Буенос-Айреса.
Як і кожен новий Папа, Лев отримав у спадок низку питань, які розглядалися ще до його обрання. Одним з них було рішення проголосити святого Джона Генрі Ньюмена Учителем Церкви; однак це додало симпатій Святішому Отцю, бо Ньюмен — це об’єднавча фігура як для консерваторів, так і для лібералів.
Після Ювілею молоді Лев видав два економічні декрети, один стосувався сімейних виплат для співробітників Ватикану, а інший — протоколів закупівель. Це може свідчити про пріоритет, наданий питанням управління фінансами — подібно до Папи Франциска, який також наголошував на цих питаннях на початку свого понтифікату.
Однак виданий Левом декрет про закупівлі готувався ще тоді, коли посаду префекта з фінансових питань обіймав покійний кардинал Джордж Пелл обіймав посаду префекта з фінансових питань, але був заблокований, коли Пелла відсторонили. Чи означає це повернення пропозицій та пріоритетів кардинала Пелла?
Папа Лев досі не призначив нового префекта Дикастерію у справах єпископів, посади, яку він обіймав з 2023 року. Це, ймовірно, буде першим важливим призначенням, яке вкаже на його пріоритети.
На батьківщині Лева вже можна призначати нових архієпископів для Чикаго та Нью-Йорка, а наступного року ординаріям Балтимора і Лос-Анджелеса теж виповниться 75 років. Важливі призначення зазвичай призводять до певних розчарувань, тому Лев цілком може не квапитися і з ними.
Літо доброї волі триває. У Лева немає причин його завершувати.
фінансово.
Щиро дякуємо!
