Останні кілька днів інтернет-спільнота жваво обговорює «тісні обійми» Президента України Віктора Януковича з траурним вінком. На одному з українських релігійних сайтів це відео навіть назвали: «Чи це не знак Божий?». Я не хочу бути забобонним і вбачаю у цьому лише курйозний випадок. Але якщо подивитися трохи глибше, можна дійти цікавих висновків.
Багато людей, які мають можливість зблизька бачити Віктора Януковича, говорять про його страх. Цьому можна знайти і зовнішні підтвердження.
Янукович боїться за своє життя. Після удару «тупим важким предметом» (у народі – просто яйце) 2004 року Віктор Янукович приділяє своїй безпеці дуже багато уваги. Саме після приходу Віктора Федоровича на посаду Президента, в його кортежі з'явився автомобіль швидкої допомоги. Нещодавно за участі цієї «швидкої» сталося жахливе ДТП, в якому загинули люди.
Але більшим за зовнішній страх є страх самого себе. Іншими словами — несприйняття себе. Цей страх викликає бажання здаватися іншим, ніж ти є насправді. Янукович хоче здаватися сильним, владним, і такому іміджу вкрай не личать смішні ситуації.
Страх, як говорить Святе Письмо, походить від диявола. І як завжди «батько брехні» вводить людину в оману. «Оточуй себе більшою охороною і ти будеш у безпеці», «Вдавай сильного і тебе всі поважатимуть», — навіює Злий. Насправді ж, підсвідомий страх змушує людину діяти неадекватно. Якщо навіть не розглядати релігійний аспект поневолення страхом, через який людина віддає себе у руки диявола і відгороджується від Бога, можна вказати конкретні наслідки у реальному житті.
Неадекватний страх за свою безпеку, всупереч законам України і здоровому ґлузду, призвів до людських жертв. Неадекватний страх про себе, щоб не виглядати смішним, змушує знову порушувати законодавство, впроваджувати цензуру, що б'є бумерангом по самому Януковичу. Відомо, що наказ «не показувати відео з вінком на ТБ» віддав не сам Янукович, це зробив його підлеглий. Але хто, як не підлеглі, найкраще розуміють «з якого боку вітер дме» і що має сподобатися керівнику?
Хвилі, що здіймаються в інформаційному просторі після чергових курйозів з Віктором Януковичем, мають такий резонанс не лише через його високу посаду. Але більшою мірою, через реакцію самого Януковича, через розходження зі штучним іміджем, який створюється довкола нього.
У моєму житті, як, гадаю, і в житті кожної людини час від часу трапляються глупі ситуації. Пам'ятаю як болісно реагував на них до свого навернення. Особливо в школі, та і пізніше, коли хтось сміявся з мене, хотілося стати невидимим, у серці з'являлася злість на тих, хто сміявся. Як дорослішав це призвело до страху зробити щось не так. «Головне не оступитися, головне не помилитися, тільки б не ляпнути якусь дурницю», — лунали думки в моїй голові. Постійне напруження в компаніях, і щоразу болючішим було падіння, коли не вдавалося бути «таким, як треба». І лише коли Бог дав мені прийняти правду про себе, що я неідеальний, що припускаюся помилок і що ці випадки не роблять мене гіршим, я зміг спокійно ставитися до таких епізодів.
Ця історія ще раз нагадала мені наскільки краще бути в обіймах Бога, люблячого Батька, ніж труситися від страху під владою Злого.