Анонс книги «Секс, якого не знаєте» о. Ксаверія Кнотца спровокував жваву дискусію серед інтернет-користувачів, зокрема і на сайті CREDO. Найбільше обурення викликало те, що монах «посмів» написати про секс.
Пропонуємо вашій увазі відгуки людей, які уже тримали книгу в руках, прочитали її та склали свою думку, опираючись на змісті, а не на стереотипах.
Світлана Бабинська, дружина, мама, християнка:
«Я рада, що ця книжка з’явилася українською, і тепер доступна нашому читачеві. Особливо, що її зможуть мати до своїх послуг люди, які ходять до церкви. Бо на сьогоднішній день, на жаль, є дуже мало пастирів, які можуть дати вірянам добрі поради щодо сексуальних стосунків. І складається враження, що сексу в Церкві немає, як і не було його в Радянському Союзі.
Мені сподобалося, що автор говорить відверто і називає речі своїми іменами, а не завуальовує предмет розмови у поняття переносного значення. І водночас він чітко показує, що секс у подружжі має глибокий божественний вимір. Це робить книгу практичним посібником у повсякденному житті і в прямуванні до Неба.
Варто відзначити, що про секс не тільки не говорять душпастирі, про нього дуже рідко розмовляє і саме подружжя. От візьми і здогадайся, як то себе поводити із своїм милим (а комусь із милою), коли в сімї таке «партизанство». А по прочитанню книги, виникає бажання переглянути своє ставлення до певних речей у своїй інтимній сфері. Ушляхетнити. Більше цінувати і розвивати цей дар, даний Богом.
Раджу цю книгу всім, хто готується до подружжя. Раджу прочитати її кожному священику. Раджу читати її подружнім парам, незалежно від вашого подружнього стажу. Ніколи не пізно оживити свої стосунки з чоловіком чи дружиною.»
Брат Роман Поп OFMCap, лікар-педіатр, католицький священик, магістр-ліценцій теології (спеціалізація Біоетика), аспірант кафедри біоетики при Папському Католицькому Університеті ім. Йоана Павла II у Кракові, редактор українсько- та російськомовної версій сайту Шанс на зустріч:
«Як про таке говорити в Церкві?» «Що про це може знати священик, тим більше монах?» Або «Взагалі, – що Церкві та священикам до сексу?»
Появу подібних запитань в коментарях на інтернет-порталах спровокувала книжка «Секс, якого не знаєте». Підґрунтя такого сприйняття – помилкове й радикальне розмежування світського та духовного. Це відлуння отого картезіанського дуалістичного роздвоєння людини на res extensa та res cogitans – чогось матеріального, конкретного, вимірювального науково і чогось невизначеного, мало конкретного, духовного («яке невідомо, чи існує взагалі»). У світлі такого мислення духовенство повинно займатися своїм – отим «мало кому потрібним» духовним і не втручатися у сферу «експертів».
Вибачте, будь ласка! Як взагалі може викликати подив порушення Церквою чи її представниками теми сексу? Адже це Бог автор сексуальності. Сексуальність – його прекрасний і чистий дар людині, яка є вершиною творіння. Отож, чи не богослови першими повинні порушувати питання життя людини в усіх її сферах? Саме їхнє безпосереднє завдання – представляти персоналістичне і цілісне розуміння антропології.
Цьому й присвятив свою книжку о. Ксаверій – священик з «багаторічним стажем», який вислухав не одну подружню пару. Він з виразною компетентністю говорить про красу подружньої духовності в найінтимнішій сфері, якою є сексуальність. Пропонує подружжю по-новому подивитися на статеві відносини. Показує можливість і пропонує сприймати статевий акт як акт святий, як час зустрічі з Богом і коханою людиною. Варто підкреслити, що книжка не про «секс для всіх і вся, завжди і всюди», а про інтимні відносини в подружжі, де вони чисті і святі, якщо не зранені гріхом.
Автор представляє подружній акт як зустріч – не тільки між особами, які люблять одне одного, але й між ними та Богом. Секс, якого не знаєте є чудовою допомогою в навчанні говорити про сексуальне пожиття з любов’ю, відкрито, з пошаною, з повагою до інтимності, з турботою про створення міцної й тривалої подружньої єдності. Ідеться про розвиток прекрасної культури сексуального пожиття, про відкривання святості подружнього акту і вирішення труднощів, з якими стикається подружжя на цьому шляху. Подружній акт представляється як молитва, у якій подружжя, єднаючись, зустрічається, співпрацює і поєднується з Богом.
Варто звернути увагу на те, що «Секс, якого не знаєте» – не повна назва книжки. Продовження звучить так: «Для подружніх пар, які люблять Бога». Християни, які у своєму подружжі відкривають духовний вимір взаємної близькості в подружньому акті, підходять до нього радісно і з надією. Виключно тілесно-емоційна насолода, яку прагне осягнути подружжя в інтимній близькості, не вичерпує радості, яку Бог для них приготував. Не вичерпує її й переживання психологічної близькості, яке не є остаточним мірилом внутрішнього єднання подружжя. Парам, які завдяки вірі досвідчують присутність Бога в подружньому акті, відома незмірна духовна радість, викликана вірою в присутність поміж ними Святого Духа.
Автор книжки доступно і конкретно висвітлює труднощі, проблеми та радощі подружнього життя, доповнює це знаннями зі сфери медицини, сексології, психології і, звичайно ж, теології, послуговуючись при цьому простою й образною мовою. Варто підкреслити, що автору вдалося утримати дуже важливу рівновагу: з одного боку, популярний характер книги не примітивізував порушеної проблематики, а з іншого, богословський вимір надмірно її не «одухотворив», роблячи нецікавою для ширшого кола читачів.
Книжка – приклад того, як Церква може і повинна обговорювати справи, про які багато, але наскільки ж брутально, говорить світ. Автор у світлі думки Церкви аналізує проблеми моральної кваліфікації вчинків людини в інтимній сфері. Виразно доносить читачеві позицію Церкви, яка показує запропонований Богом шлях до освячення в подружньому покликанні. На цьому шляху, як «історична особа», людина покликана прямувати до святості. Саме такі позиції конче необхідні для усунення різних упереджень і стереотипів, пов’язаних з помилковими та некомпетентними поглядами на вчення Католицької Церкви.
P.S. Насамкінець хотілося б апелювати до коментаторів на Інтернет-порталах. Насправді, критична оцінка – чудова річ, яка свідчить про те, що людина мислить і має свою позицію. Єдине прохання, щоб перед тим як коментувати, спершу прочитати саме джерело. Будь ласка, ніколи не будуймо і не опираймо своєї позиції на уявах чи стереотипах.»
фінансово.
Щиро дякуємо!
