Агнець Божий – У Новому Завіті назва Ісуса Христа. Символ взято зі Старого Завіту, він опертий на символіці пасхального агнця, кров якого берегла Вибраний Народ від Ангела Смерті, що знищив усіх первородних в землі єгипетській (Вих.12,5). Завдяки цьомув юдейській традиції кров агнця набрала спасенного сенсу. За її посередництва здійснювалось встановлення і відновлення союзу і зв’язок із законом Мойсея. Ідея агнця виступає в пророцтві Єремії (11,19). Пророк порівнює себе з агнцем. У пророка Ісаї образ агнця, що покірно дає вести себе на жертвоприношення, був поширений на Слугу Ягве, котрий, як покірний і сумирний Агнець, звершує відкупительну жертву.
У Новому Завіті Агнцем Божим Ісуса Христа, згідно Євангелія від Йоана, називає Йоан Хреститель: “Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає”(Йн 1, 29). Апостол Йоан показує, що Ісус, як Агнець вмирає у день Пасхи і в своїй Особі здійснює пророцтва (Йн19,14; 19,33-36; пор. Вих. 12,46).
фінансово.
Щиро дякуємо!
