Літургійні читання на вівторок, 5 жовтня

Римо-кат.: (зел) Вівторок ХХVIІ звичайного тижня

Греко-кат.: свщмч. Фоки, єп. Синопійського

Римо-католицький календар

(зел) Вівторок ХХVIІ звичайного тижня

Перше читання

Гал 1, 13-24

Читання з Послання святого Павла Апостола до галатів

Братти! Ви чули про моє життя колись у юдействі, що я несамовито переслідував Божу Церкву та руйнував її; я досягнув у юдействі більших успіхів, ніж багато ровесників мого роду, будучи завзятим прихильником моїх батьківських передань. Коли ж Бог, Який вибрав мене з утроби моєї матері й покликав Своєю благодаттю, уподобав об’явити через мене Сина Свого, щоб я благовістив Його між язичниками, – я не став того часу радитися з тілом і кров’ю і не пішов у Єрусалим до тих, які переді мною були апостолами, але я пішов у Аравію і знову повернувся в Дамаск. Потім, після трьох років, пішов я в Єрусалим, щоби побачити Кифу, і перебув у нього п’ятнадцять днів. Когось іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. І те, що пишу вам, – перед Богом пишу, не обманюю. Потім я прийшов у землі Сирії та Килікії. Церкви Христові в Юдеї не знали мене особисто. Вони тільки чули, що той, хто колись переслідував, тепер благовістить віру, яку раніше нищив. І прославляли через мене Бога. Слово Боже.

Псалом респонсорійний

Пс 139(138)

Боже, веди нас вічними шляхами.

Ти мене випробував, Господи, і знаєш. †

Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. *

Думки мої здаля розумієш.

Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш; *

Тобі відомі всі мої дороги.

Ти створив моє нутро, *

Ти мене виткав в утробі матері моєї.

Хвалю тебе, що створив мене так дивно; *

діла твої предивні.

Ти душу мою знаєш вельми добре *

Кості мої не були сховані від Тебе,

коли постав я таємничо, *

коли мене творено з землі глибоко.

Спів перед Євангелієм

Лк 11, 28

Алілуя, алілуя, алілуя.

Блаженні ті, що слухають Боже слово

і його зберігають.

Євангеліє

Лк 10, 38-42

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу Ісус увійшов до якогось села, Там одна жінка на ім’я Марта прийняла Його. Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла». У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим, а потрібне – одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї». Слово Господнє.

Греко-католицький календар:

свщмч. Фоки, єп. Синопійського

Ап. – Флп. 242 зач.; 2, 17-23.

17. Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами. 18. Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною. 19. Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас. 20. Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас, 21. бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса. 22. Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії. 23. Отож, надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною.

Єв. – Лк. 27 зач.; 6, 37-45.

37. Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься. 38. Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.» 39. Він їм сказав також і притчу: «Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму? 40. Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель. 41. Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш? 42. І як можеш сказати братові твоєму: Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, – ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. 43. Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий. 44. Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду. 45. Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж – з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.

liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua