Коментарі

У пошуках Бога на балу РЧС у Зарічанах

07 Жовтня 2010, 12:49 2142 Юлія Щербатюк

Останній місяць перед довгожданими вихідними 24-26 вересня цього року у моїх друзів та знайомих з РЧС з уст не злітало слово «бал». Не встигнеш привітатися, як звучать питання: « Ти будеш на балу? Ти вибрала вже сукню? А коли їдемо? А може щось допомогти? А що нового чути про бал? А що там буде? А хто ще їде? А чи багато людей буде складати обіти чистоти? До зустрічі на балу!» Бал, бал, бал…

 

За тиждень до цього довгожданого балу всі ніби зговорилися: на кожного почали раптово навалюватися якісь перешкоди, в тому числі і на мене. Багато кому, на жаль, не вдалося приїхати, а більшість моїх знайомих, яким все-таки Боже Провидіння дало можливість добратися на бал, до останнього не знали чи зможуть побороти перешкоди, які так раптово насунулися.

В мене особисто часто так трапляється, як маю зробити щось добре та корисне, тому нічого дивного в цьому не побачила. І зараз безмежно вдячна Богові, що допоміг подолати нам всі труднощі та приїхати на зустріч з Ним в Зарічани, що недалеко від Житомира.

У пошуках Бога на балу РЧС в Зарічанах

Адже тут на нас чекала не лише велика і вишукана дискотека, а набагато більше.

Для нас, молоді з РЧС і не тільки, о. Павло Вишковський та сестри Рената та Марцеліна приготували надзвичайно глибокі реколекції. Для мене і для кожного то була така духовна заправка, щоби їхати далі по життю, по будденості.

Щоденна Євхаристія, можливість сповіді, духовної розмови, ранкові та вечірні молитві у формі роздумів-адорації під чудесний музичний супровід збірної групи з Києва – через це Господь щедро виливав Свої благодаті.

Був у нас час і на знайомство та спілкування, відпочинок та прогулянки лісом або річкою на човні.

Щиро вдячна кожному, хто приїхав на ці реколекції, ваші очі, ваші посмішки – то дійсно великий дар.

 

Після Служби, очоленої єпископом Києво-Житомирської дієцезії Яном Пурвінським, вечора знайомств, репетиції балу, спільного прославлення Бога піснями, конференцій о. Павла, ми почали готуватися до кульмінації зустрічі в Зарічанах – Вечірньої Служби Божої, під час якої восьмеро молодих людей мали урочисто скласти присягу чистоти на вівтарі, а всі інші її відновити. Під час принесення дарів кожен жертвував Господу через Марію свої старання жити чистим серцем і просив допомоги вистояти та дійти до святості, приносячи до Чудотворного образу Матері Божої Бердичівської маленьку білу троянду.

Цю важливу подію ми вирішили відсвяткувати, адже Господь нас любить живою радісною любов'ю і радість та щастя переповнювала наші серця. Поєднавшись з Господом в Причасті ми пішли прославляти Його танцем.

Неймовірно чарівні дівчата у вечірніх сукнях, хлопці, такі елегантні та вишукані, чудова музика вальсу, посмішки – все на славу Тому, Котрий щойно прийшов до наших серць.

Під час всього балу ведучі розповідали нам інтригуючу історію на досить банальну, як могло здатися на перший погляд, тему – пошуки молодого хлопця своєї половинки. Ми могли слідкувати за тим, як в часом досить гумористичному тоні, часом в романтичному і навіть в філософському та віршованому головні герої дійства намагалися нам донести вартість істинних цінностей. Під враженням заключних слів апостола Павла про справжню Божу любов із послання до Коринтян ми тихенько зайшли в капличку, щоби подякувати Богу та прославити його, а також покірно занести свої тривоги, прохання в спонтанній спільній молитві та співах. Молитва завершилася, але ми все ніяк не могли зупинитися – з серця лилася одна за одною пісня. Ще б трохи і вечірня молитва ледь не перетворилася б на нічну адорацію.


Наступного дня, в неділю, отець Павло нас всіх шокував проповіддю. Він настільки глибоко розкрив давно відомі істини щодо того, як ми маємо любити:

– любити усіх, не ділячи на кращих та гірших;

– любити першим, не чекаючи, поки хтось зробить крок назустріч;

– любити, навіть коли це важко;

– любити, бачачи в ближньому самого Бога.

Пункт третій цього переліку запам'ятав напевно кожен. Отець попросив на цю Службу принести із собою одну річ, найціннішу серед усього, що ми із собою маємо. На проповіді він зібрав це все в гарненький пакетик. Молодь кидала туди і телефони і фотоапарати, і персні, і хрестики. А потім отець каже: «Любити, навіть коли це важко, коли це коштує», – і з усього розмаху кидає цей пакет об кам'яну підлогу! Напевно ви здогадалися, якою була реакція тих, хто туди поклав телефон чи фотоапарат. «Ось так буває в житті – ви віддаєте людині саме найцінніше, що у вас було, а вона в одну мить це все потопче ногами, – продовжує отець, – Але, щоби ви спокійно далі брали участь в Службі, то скажу, що у мене було два однакових пакета і ваші речі цілі та неушкоджені».

Після Служби ми усі ділилися враженнями. Ми тільки встигали дивуватися, наскільки Господь за ці три дні міг доторкнути кожного: комусь дав відповідь на запитання, яке його тривожило, комусь допоміг знайти близьку людину, друга, комусь навернутися. Цей перелік можна продовжувати до нескінченності. Тому зупинимося лише на кількох свідченнях, якими люб'язно поділилася молодь.

А перед цим хочу щиро подякувати Богу, що привів мене у Зарічани, я щиро вдячна організаторам – Католицькому Медіа-Центру, молоді-співоранізаторам, та кожному із 45 молодих людей, які спільно творили ці реколекції!


Крістіна Надворна, Київ:

Дотримуватись чистоти в світі, який пропонує бруд на кожному кроці, дуже важко. Завдяки Руху Чистих Сердець я знайшла однодумців. Дуже важливо знати, що ти не один. Я відчула себе частиною великої люблячої сім'ї, яка прийняла важливе рішення для себе – боротися! Боротися і відстоювати своє право на чисту, справжню любов. Ісус полюбив нас до кінця і довів нам, що справжня любов існує.

Ці три дні, проведені в Зарічанах, стали початком чогось прекрасного в моєму житті. Я зрозуміла, що Ісус хоче чогось більшого від мене, ніж просто вчитися чи працювати, але, щоб я відірвалася від себе і побачила свого ближнього. Полюбила його.

Відгородитись від неприємних нам людей – це найлегше, що можна зробити, а от побачити в них гарну чуйну особистість буває важко. І не має значення, що наші погляди на світ і на те, як в ньому жити різні, головне, що ти прийняв рішення – боротися з цією оманливою любов’ю. І ти можеш поділитись цим з своїм ближнім. Це і є справжня любов.»


Артем з Житомира:

«Велика хвала Богу, за те, що Він привів мене на цей бал. Я не планував бути там, але Господь нас веде дорогою спасіння!

На реколекціях переді мною стояв вибір, вибір чистоти серця! За три дні моє серце багато чого пережило, багато разів сатана хотів повернути мене з тієї дороги, на яку поставив мене Господь. Я мав багато спокус, але молитва, милосердя Господнє і слова Його, які Він промовляв до нас через отця Павла Вишковського допомогли перебороти зло, спокуси і саме це мені допомогло зробити крок, до якого мене привів Господь. І я дуже радію цьому!

І друга справа, хоча менш важлива, але радісна – це бал!

Цікава програма, вистава (в якій я також приймав участь), а також танці, танці «до упаду». Дуже дякую нашому вчителю, Павлу Ковалю, який нас навчив чудових, красивих танців: вальс, квік-степ, джайв. Було дуже весело, цікаво і вся атмосфера була наповнена любов'ю, нашою любов'ю один до одного і звичайно же любов'ю Господньою.

Дуже радію тому, що познайомився з новими людьми, маю нових і дуже цікавих друзів. А також щиро дякую всім, хто молився за мене, особливо сестрам, які сильно хвилювалися за мене.

Сердечно запрошую молодь до Руху Чистих Сердець. Це крок, який зближує нас з Господом, який розкриває наші серця.»

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

РЧС

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: