Лк 18, 9-14
Ця історія про двох богомольних чоловіків перегукується з оповіданням про хресну муку Ісуса: тоді, коли Його судді, законовчителі та первосвященик, не чули і не бачили нічого, розбійник побачив і почув…
Чому Господь не приймає поставу фарисея? І в кого тепер шукати спасіння??? Насамперед, звернення фарисея, його слова самопохвали важко назвати молитвою. Ісус каже, що фарисей молився до самого себе (варіант перекладу давньогрецького вислову pros eauton, як це є в оригіналі). Цей нещасний богомольний чоловік є засліплений власними чеснотами. Хоча він і чинить подяку (давньогрецькою euharistia), проте вона є дуже далека від справжньої молитви, тобто діалогу з Богом. Це діалог із самим собою. Фарисей прийшов шукати своєї слави та аплодисментів від тих, хто побачить його побожність, тоді як час як митар прибув до святині у справах – просити милосердя і відпущення гріхів.
По-друге, Бог приймає того, хто потребує Його допомоги. Фарисей же гордовитою поставою відтинає себе від Господа. Своїми власними словами він сам вказує Господу: це «інші люди – грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар» потребують Лікаря. Шкода стає нещасного фарисея, адже йому важко зрозуміти покутні жести і слова молитви митаря аж доти, доки він сам не уподібниться до нього. Однак Господь приходить, аби визволити з рабства лицемірного служіння також і фарисеїв. Ісус Христос, будучи святим, став подібний до митарів, блудниць, грабіжників і навіть до двох розбійників, із якими поніс однакову кару смерті на хресті. Хресна мука стає ніби дослівною ілюстрацією до притчі про фарисея та митаря: один із розбійників звертається до Ісуса словами, дуже схожими на слова митаря: «Ми приймаємо кару, гідну наших учинків… Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство»(Лк 23,41-42).
А що ж буде із фарисеєм, коли скінчаться його заслуги і нічим вже не можна буде виправдовуватися? Блаженний є митар із притчі і блаженний є розбійник, який прийняв свій хрест, бо у них виконується обітниця «Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зо Мною в раї» (Лк 23,43).
Диякон Юрій Сема
Девізом сучасного світу стало слово «досконалість»: техніка, людське тіло, продукти тощо. Бути досконалим не є погано. Проблема в іншому: причина, заради якої ми цього хочемо. Хочу бути кращим за всіх – чи хочу через досконалу працю (наприклад) зробити щасливими ближніх?
Маємо фарисея, який дякував Богу (а подяка – це позитивний погляд) за своє досконале життя. В чому ж його помилка? Він молився «у собі» – тобто молився на себе. Порівнював себе з іншими задля того, щоби милуватися собою. Думав тільки про себе. Така постава принижує ближнього. А крім цього, люди, які шукають своєї досконалості, живуть у постійній напруженості та страху, що хтось може їх випередити. Як наслідок – заздрість, нервові зриви, депресії, відчай, замкненість у собі й розпач. Бо завжди знайдеться хтось, хто в чомусь тебе пережене.
Ми ж прийшли на світ не задля того, щоб бути кращим, навіть у духовному житті, а щоб служити ближньому. Тобто любити. Згадаймо прекрасний гімн св.Павла про перевагу любові (1 Кор 13). І не потрібно більше слів про те, що таке досконалість. Можливо, потрібно було б замислитись, якою має бути наша любов, та про що говорив Ісус, наказуючи нам бути досконалими, «як Отець Небесний». І знайдемо відповідь у цьому ж Посланні та в житті Господа Христа.
Напевно варто згадати досконалого ангела Люцифера, а ще – бажання першої людини бути досконалою… Історія падіння ангела та Адама з Євою нам є відома, а наслідки несе все створіння.
Цікаві слова Ісуса: «Бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, – вивищений». Людина, що виноситься, припиняє працювати над собою, бо якоїсь миті їй здається, що вона вже досягла вершини досконалості, й це призводить до деградації. А той, хто усвідомлює свою гріховність, слабкість і недосконалість, – взиває до Бога про допомогу, співпрацює з Ним. І маємо святих, які, подібно до митаря, принижувалися в постійній благальній молитві. Їхньою досконалістю був Бог, а не людина, вони наслідували Його, жили з Ним, працювали і любили з Ним і задля Нього.
Ірина Островська
фінансово.
Щиро дякуємо!
