Перед початком Адвенту діти помітили, як вазон з зеленим листячком випнув догори тоненьке тендітне стебло з ніжно салатовими пуп’янками. Їх було чотири. «Мамо, дивись, їх стільки, як і тижнів, коли ми маємо ходити на Рорати», – помітив старший Ярик.
Кожного нового роратнього тижня розквітала одна квітка, і кожен ранок діти бігли дивитись, скільще ж це тижнів їм залишилось вставати зранку і бігти до костелу, а в останній тиждень перед Різдвом з тонкого стебла, схована між іншими, яку ми не помітили напочатку, з`явилась і розквітла пята. Різдвяна. За два дня перед Різдвом усі пелюстки на інших квітах обпали і залишилась тільки одна яскраво червона, схожа на справжнісіньке різдяне диво. Бог творить для нас багато чудес і великих і маленьких, і на свята, і кожного дня, можливо просто потрібно трішки зупинитись, пильно приглянутись і подякувати Богу за дари, які ми у щоденній життєвій суєті просто не помічаємо.
_________________________________________________________
У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
