Присутність

Папа не виголосив велику промову, він просто був присутній.

Недавно Папа Бенедикт XVI відвідав хворих дітей у клініці Джемеллі. Ця зустріч не мала великого розголосу, а якщо про неї й пригадувалося, то більше зосереджувалися на тому, як Папа роздавав малюкам солодкі подарунки. Зрештою, в цьому немає нічого поганого, адже візит співпав з урочистістю Господнього Об’явлення, а в Італії в ніч напередодні цього свята наймолодші традиційно отримують різдвяні подарунки. Однак, ця зустріч – це було щось більше.

Здалека від телекамер майже дві години Папа відвідував хворих дітей у їхніх палатах, слухав історії їхнього болю та страждання. Він був в педіатричному відділенні і при інкубаторах на неонатології, а також в центрі, який займається лікуванням безплідності. На його особисте прохання він відвідав відділ, де перебувають діти з розщепленням хребта. Таких народжується все менше. Не тому, що медицина йде вперед, а через те, що зауваження цієї хвороби під час пренатальних оглядів становить «рекомендацію» для здійснення аборту. Вбивають 80% дітей, в яких виявлено цю хворобу, бо, як часто можуть почути з вуст лікаря батьки, якість їхнього життя була б рішуче гіршою. Проте за якими критеріями визначаємо, що становить «кращу» а що «гіршу» якість життя? Бо напевно про це не вирішує інвалідний візок чи милиці. Тисячі осіб з розщепленням хребта ведуть активне життя, реалізовують свої зацікавлення, роблять кар’єру. Не йдеться про те, щоб знищувати, а про те, щоб допомагати і створювати можливості.

Минуло вже кілька років, а я й досі пам’ятаю слова однієї італійки, яка була вагітна близнятами. Виявилося, що одне з дітей має синдром Дауна. Жінка вирішила зробити частковий аборт, щоб – як вона казала – запевнити краще життя тій другій дитині. За іронією долі внаслідок помилки лікаря було вбито здорову дитину. Жінка зважилася на другий аборт, не бажаючи виховувати хвору дитину, яка б у світі культу мускулистого і здорового тіла не здійснила б її мрій.

Беата Зайончковська, wiara.pl