Вперше за шість років в Україні зафіксували падіння народжуваності. За даними Держкомстату, за 11 місяців 2010 року народилося на 14, 5 тисяч менше малюків, ніж у 2009 році. Лише в одному регіоні України (на Херсонщині) народжуваність торік зросла, у всіх інших областях цей показник знизився. Найгірша демографічна ситуація (менш ніж 10 немовлят на 1000 осіб) зафіксована у Донецькій, Луганській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській та Чернігівській областях. Чому крива народжуваності в Україні поповзла вниз? Які соціально-економічні фактори на це впливають? І як можна заохотити жінок народжувати?
На рівень народжуваності впливають дві групи потужних факторів: соціально-економічні умови, а також структурні чи ще їх називають демографічні чинники, так званий ефект «демографічної хвилі», зауважує демограф Ірина Прибиткова.
«Нічого дивного немає. Це – структурний фактор, тому що зараз в репродуктивний вік входять жінки, що народилися наприкінці 80-х на початку 90-х років, коли народжуваність була меншою, ніж раніше. Соціально-економічні умови розпочалися півтора роки тому в 2008 році, коли ми увійшли в кризу. Треба ще брати до уваги, що зараз народжуються діти, які були зачаті 9 місяців тому – з’явилася надія, що ми вже вийшли з кризи», – зауважила демограф.
Офіційно, понад мільйон українських сімей – безплідні
Крім демографічних проблем, на думку заступника директора Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Тетяни Татарчук, існують і суто медичні проблеми – офіційно понад мільйон українських подружніх пар є безплідними.
«Жінки намагаються встигнути зробити кар’єру, забезпечити певний економічний статус. А коли вже вирішують, що треба народжувати –в організмі встигають сформуватись якісь певні патологічні стани. Молодшають міоми, молодшає така патологія як ендометріозі, яка є причиною жіночої неплідності. І потім дуже велике значення починає відігравати чоловіча неплідність», – розповіла Тетяна Татарчук.
Державна допомога – не головний стимул народжувати
До кінця 2011 року розмір державної допомоги при народженні дитини зросте удвічі, обіцяють урядовці. Проте, збільшення виплат на малюка істотно ситуацію не змінить, вважає соціолог, голова фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. Для покращення демографічної ситуації потрібна цілеспрямована державна політика, насамперед, у забезпеченні молодих сімей житлом.
«Окрім виплат матерям, потрібне ще й житло. А з житлом ситуація дуже серйозна, оскільки ринок житла практично стоїть, бо валютне кредитування відмінено, а гривневого кредитування 20 років ніякі банки не дають», – зазначила соціолог.
Демографічна криза – це не просто скорочення населення. Чим менше зараз народиться дітей, тим менше людей у майбутньому будуть фінансувати пенсіонерів, зауважує економіст Олександра Бетлій. Тому народжуваність слід стимулювати. І не лише одноразовими фінансовими виплатами.
«Самої виплати за народження дитини вистачає на рік-два чи максимум на три роки, залежно від того, яка дитина народилася. А що далі? Далі треба садочок, а садочка немає. Далі треба школа, а з школою теж проблеми. Тому тут треба комплексний підхід, а не тільки підвищувати цю виплату. Виплати – це плюс, звичайно, для багатьох і це все одно є стимулом, оскільки дає хоч якісь гроші на початок. Але за великим рахунком – це не єдине, що треба робити», – наголошує економіст.
«Питання народжуваності дуже тісно пов’язане з питанням духовності»
Те, що українці менше народжують дітей, не варто пов’язувати тільки з економічними проблемами, вважає психолог Володимир Пронько. Він проти «перегонів», коли можновладці змагаються – хто більше виділить грошей на допомогу при народженні дитини. І справа не лише у браку коштів.
«Можна погодитись з тим, що економічні негаразди є дійсно дуже великою проблемою для молодої сім’ї сьогодні. Але є ще гіпертрофований такий індивідуалізм, як ідеологія молодих людей, коли поділитися щастям і даром життя з іншою людиною – їхньою майбутньою дитинкою – вони просто не хочуть. Питання народжуваності дуже тісно пов’язане з питанням духовності та навіть релігійної освіти людини. Але це не має бути пов’язане з премією за народжування дітей», – говорить психолог.
Кобзар Тарас Компаніченко має чотирьох дітей. Його «рецепт багатодітності» – варто просто хотіти цього, любити дітей, а також усвідомлювати свою відповідальність і перед родиною, і перед народом. Усі інші мотивації, зокрема, гроші, мають другорядне значення, каже він.
«Ми не прораховували, що спочатку заробимо капітал, а потім будемо народжувати дітей. І навіть виплати, які потім почалися від Ющенка, ми не отримували. Тобто в нас були якісь там мінімальні соціальні виплати. Інша справа, що нас підтримали і підтримують батьки. Тому це – певна родова відповідальність. Хоча в сучасних соціальних умовах це здається анахронізмом, але воно так і є. Тобто, коли розпадаються сім’ї, коли родинні цінності начебто нічого не варті, ми намагаємося все ж таки стояти на консервативних родинних цінностях, як це не банально звучить», ¬– наголосив багатодітний батько.
Якщо демографічна криза в Україні триватиме, у 2050 році її населення скоротиться до 36 мільйонів осіб, прогнозують фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України.
Наталка Коваленко, Надія Шерстюк, Радіо Свобода
фінансово.
Щиро дякуємо!
