Тепер я не вживаю алкоголю і не курю, а також підписав декларацію з обіцянкою утриматись від статевих зносин до шлюбу.
Влітку я поїхав на оазу в смт. Ясіня (Карпати). Чесно кажучи, я й не мав туди їхати, але за кілька годин до від’їзду таки вирішив. Коли я прибув на місце, виявилося що це був з’їзд учасників руху «Круціята визволення людини» (далі КВЛ). До цього я нічого не знав про КВЛ, але дуже зацікавився цим рухом і наприкінці оази я все-таки підписав декларацію і вступив до їхніх рядів.
Для тих, хто не знає, коротко розкажу що таке КВЛ. Круціята виникла розвивається в Русі Світло-Життя. Члени руху через молитву і добровільний піст від алкоголю, а також свідчення тверезого та здорового способу життя, творять нову культуру в своїх середовищах. Щороку, в останню суботу жовтня, відбувається Всеукраїнське Паломництво Круціяти Визволення Людини, в якому беруть участь не тільки члени Круціяти, але також всі хто прагне молитися про визволення для себе, своїх рідних і усієї країни.
Спочатку я думав, що це дуже легкий шлях. До того як я підписав декларацію КВЛ, я вживав алкоголь, курив, і думав, що мені буде легко від усього цього відмовитися. Але я помилявся. Фізично це було неважко. Та коли 1 вересня я поїхав на навчання, почався жах. Усі мої друзі знали мене одного, а тут раптом приїхав такий собі «матусин синок». Щодня товариші переконували мене випити чи закурити. А коли я відмовлявся, казали, що я з’їхав з глузду. Через місяць друзі змирились з тим, що я не п’ю і не курю… І тепер на мене ніхто не тисне.
Це дуже круто: йти гуляти і не хвилюватися, що тобі буде вдома за те, що ти напився. Друзі хизуються, як вони класно відпочили, скільки випили, і скільки у них «вернулось», а я нарешті розумію, як це по дурному. Круто, коли перед якимось сімейним святом (наприклад, днем народження), ми з батьками йдемо у магазин за продуктами і вони з поваги до моєї позиції (адже я не можу брати участь в алкогольних заходах) оминають відділ зі спиртним. Круціята – це взагалі круто! Завдяки Круціяті я відчуваю себе новою людиною.
Також на оазі в Ясіня я почув про Рух Чистих Сердець, але тоді не насмілився до нього вступити. Довго над цим думав, А цими вихідними я випадково потрапив на реколекції РЧС у Вінницькій парафії Божого Милосердя. Під час конференцій я зрозумів, що дещо роблю неправильно, також почув багато чудових свідчень. І нарешті осмілився підписати декларацію…
Я зрозумів, що не буває випадковостей. Бог мене привів саме до цих двох оаз, на яких відкривав мені очі на життя. За це я дуже дякую Богу, і людям, через яких Він мене направляв.