Пуповинна кров є альтернативним джерелом отримання стовбурових клітин з подальшим їх використанням в медицині. На сьогодні у світі поширена практика отримання стовбурових клітин з людських ембріонів. Для Церкви цей метод неприйнятний, бо ж не можна рятувати життя однієї людини, вбиваючи іншу.
Такі підсумки XVII Генеральної Асамблеї Папської Академії «Pro Vita», яка нещодавно проходила у Ватикані. Про це розповів учасник Асамблеї, член-кореспондент Папської Академії «Pro Vita», керівник Школи біоетики УКУ о. д-р Ігор Бойко, повідомляє прес-служба УКУ.
«Останніми роками перед багатьма батьками після народження дитини постає важливе питання – лікарі, знаючи про позитивну користь пуповинної крові, радять їм зберігати її у відповідних медичних умовах, – розповідає отець. – Цінність пуповинної крові полягає в тому, що вона містить величезну кількість стовбурових клітин, що є першоосновою організму, вони допомагають при лікуванні багатьох недуг. Так, якщо в майбутньому ця кров знадобиться дитині. За допомогою такого типу стовбурових клітин можна лікувати цукровий діабет, синдром Паркінсона, синдром Альцґеймера та ін».
Тому Церква ставить перед собою етичне питання – чи ця пуповинна кров має зберігатися лише у приватних банках (де батьки мають можливість заплатити за ці послуги, а це від 1 500 тис. доларів і вище), чи ми можемо творити публічні банки? «Ідея публічних банків відкриває доступ до використання стовбурових клітин отриманих із пуповинної крові усім, хто цього потребуватиме у лікувальних цілях, але не має можливості оплатити її збереження», – наголосив о. д-р Ігор Бойко.
За підсумками Асамблеї, Церква не забороняє використання пуповинної крові як такої, також немає жодних етичних застережень щодо її зберігання.
Під час Генеральної Асамблеї Папської Академії «Pro Vita» також обговорили проблему аборту, зокрема, травми після аборту, яка має не лише фізіологічні, а й психологічні та духовні наслідки. Власне йшлося про зміну поняття «постабортний» синдром на поняття «травма після аборту», яка має більше, ніж просто фізичні наслідки, а ще духовні, моральні тощо. Конференція завершилась аудієнцією папи Бенедикта XVI, він говорив здебільшого про травму після аборту. Також папа висловив позитивне ставлення щодо використання стовбурових клітин з пуповинної крові.
Довідка
На сьогодні існує два шляхи походження стовбурових клітин, які мають лікувальний потенціал – з людських ембріонів (на дуже ранній стадії розвитку) або з пуповинної крові (та інших органів дорослого організму). У першому випадку – на ранніх стадіях розвитку людського ембріона стовбурові клітини видаляють, і їх переносять у хворий людський орган. Але для Церкви цей метод неприйнятний – рятуючи життя однієї людини, вбивають іншу. Шкода, яку завдають людському ембріону при проведенні цієї маніпуляції, є непоправною. У Великобританії взагалі на законодавчому рівні дозволено за допомогою допоміжних репродуктивних технологій створювати ембріони спеціально для наукових та експериментальних досліджень. Тому Церква підтримує науковців у якомога ефективнішому використанні альтернативного джерела походження стовбурових клітин – пуповинної крові. Також стовбурові клітини можна брати з інших органів дорослої люди – спинного мозку тощо. Але пуповинна кров має найбільшу ймовірність щодо якості та застосування.
Папська Академія Pro Vita була створена за ініціативи Папи Йоана Павла ІІ 17 років тому. Щороку відбувається Генеральна Асамблея Папської Академії Pro Vitaю, до якої входять 139 членів з різних країн світу. Від України членами Папської Академії «Pro Vita» є професор Мечислав Ґжеґоцький, др. Іван Луць та член-кореспондент о. д-р Ігор Бойко.