Греко-католицький календар:
Прор. Єремії
Ап. – Ді. 30 зач.; 12, 12-17
12. Цілком свідомий, він пішов у дім Марії, Матері Йоана, що звався Марком, де досить багато зібрались і молилися. 13. Як він постукав у хвіртку брами, вийшла послухати дівчина, на ім’я Рода; 14. і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила брами, а вбігши, сповістила, що Петро стоїть при брамі. 15. Ті їй сказали: «Ти збожеволіла!» Вона ж таки своє твердила. Тоді вони сказали: «То його ангел.» 16. А Петро далі стукав. І відчинили і, побачивши його, нестямилися. 17. Махнувши їм рукою, щоб мовчали, він докладно оповів їм, як Господь вивів його з в’язниці, і мовив: «Оповістіть це Яковові і братам.» І, вийшовши, пішов у друге місце.
Єв. – Йо. 32 зач.; 8, 42-51
42. А Ісус їм: «Був би Бог ваш Отець, любили б ви мене, бо я вийшов від Бога і прийшов: не від себе самого прийшов, а він послав мене. 43. Чого ж не розумієте, що я кажу? Бо слова мого ви слухати неспроможні. 44. Диявол вам батьком, тож волите за волею батька вашого чинити. А був він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі. 45. Мені ж, що правду вам каже, ви не вірите. 46. Хто з вас може довести гріх мені? То чого, коли я правду кажу, ви мені не вірите? 47. Хто від Бога, той слухає слова Божі. Ви ж тому й не слухаєте, бо ви не від Бога.» 48. Озвались юдеї, і сказали йому: «Чи неправильно ми кажемо, що самарянин єси ще й навіжений?» 49. Відповів Ісус: «Не навіжений я, а шаную Отця мого; ви ж – зневажаєте мене. 50. Слави для себе я не шукаю. Є – хто шукає і судить. 51. Істинно, істинно говорю вам: Хто моє слово берегтиме, повіки не побачить смерти.»