Можливо, я досі жила в надто ідеальному світі і носила рожеві окуляри, але я була щиро здивована, довідавшись про те, що являє собою список, вивішений на воротах одного монастиря у моєму рідному місті.
Список складається з категорій осіб, вхід яким на територію монастиря заборонено. Окрім чорних магів, екстрасенсів, ворожок, які опинилися там по зрозумілій причині, та «закодованих» осіб (цього я, скажу чесно, не збагнула, але може я просто не розбираюся у тонкощах «кодування»), у ньому вказано представників інших конфесій. Католики – окремим пунктом. Приємне сусідство, чи не так?
Я не богослов і не експерт у подібних питаннях, але мені як звичайній людині і християнці дуже дикою видається така позиція. Невже католик, увійшовши на вказану територію, осквернить своєю присутністю святість цього місця? Невже віра, яку він сповідує, робить його недостойним відвідування цього монастиря? Невже католицькі таїнства залишають на його душі слід, несумісний з атмосферою цієї святині? Було б цікаво почути аргументацію тих, хто створює такі правила.
Особисто мені це неприємно нагадує риторику на кшталт «пляж тільки для білих», «ресторан тільки для німців» або «вхід євреям заборонено». Адже це – такий самий розподіл людей на категорії різного ґатунку, тільки тут роль відіграє не національна, а релігійна ознака.
Цікаво, чи усвідомлюють собі це ті люди, які розвішують на своїх воротах подібні списки небажаних?
На щастя, мені доводилося бачити й інші таблички. Ті, на яких зазначається, що увійти може кожен, незалежно від того, на який бік він хреститься і до якої конфесії належить. І мені хочеться вірити, що таких в світі набагато більше.
_________________________________________________________
У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.