І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім’я, прийняла Його в дім свій.
Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.
А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.
Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї…
Роздуми над Євангелієм:
Можна служити та допомагати людям з багатьох мотивів. Не кожне служіння і не кожна допомога є Любов’ю. Можливо, саме так було з Мартою? Може її служіння не виникало з любові, а з надмірного занепокоєння і сумнів: «Як мене оцінять? Чи зроблю добре враження?»
Цією «найкращою часткою», яку вибрала Марія, абсолютно не було слухання Ісуса, а любов до Нього. Слухання Бога не є чимось кращим за служіння Йому. Це рівноцінні речі, бо виникають з любові або ведуть до неї.
За матеріалами: DEON.PL