Греко-католицький календар
Прпмчц. Февронії
Ряд.: Ап. – Рим. 94 зач.; 7, 1-13.
1. Хіба не знаєте, брати, – я тим говорю, які знають закон, – що закон панує над людиною, поки вона живе? 2. Отак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв'язана (з ним) законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. 3. Тим то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові. 4. Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові. 5. Бо, коли ми були в тілі, гріховні пристрасті, (розбуджені) законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти. 6. Тепер же ми звільнені від закону, умерши для того, що нас тримало, немов в'язнів, щоб служити в обновленні духа, а не згідно з старим законом. 7. Що ж скажемо? Що закон – гріх? Борони, Боже! Але я не знав гріха, як тільки через закон: бож я не знав би пожадливости, коли б закон не наказав: «Не пожадай!» 8. Гріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всяку пожадливість, бо без закону гріх – мертвий. 9. І я колись жив без закону. Та коли прийшла заповідь, гріх ожив, 10. а я умер; так то заповідь, що мала б бути мені на життя, стала мені на смерть. 11. Бо гріх, узявши привід від заповіді, звів мене і вбив нею. 12. Все ж таки закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра. 13. Значить, те, що добре, принесло мені смерть? Ніколи! Але гріх, щоб показати себе, що він гріх, послуговуючись добром, завдав мені смерть, щоб гріх, завдяки заповіді, виявив свою надмірно грішну силу.
Єв. – Мт. 34 зач.; 9, 36-10, 8.
36. Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха. 37. Тоді він каже своїм учням: “Жнива великі, та робітників мало. 38. Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива.” 1. Прикликавши своїх дванадцять учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч. 2. Ось імена дванадцятьох апостолів: перший Симон, прозваний Петром, і Андрій, брат його; Яків, син Заведея, та Йоан, брат його; 3. Филип та Вартоломей; Тома й Матей, митар; Яків, син Алфея, і Тадей; 4. Симон Кананій та Юда Іскаріотський, що й зрадив його. 5. Оцих дванадцять Ісус вислав і наказав їм: “У дорогу до поган не пускайтесь і в самарійські міста не заходьте. 6. А йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля. 7. Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько. 8. Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте.
фінансово.
Щиро дякуємо!
