Дослідники з Політехнічного інституту Ренсселара (США) стверджують: якщо всього 10% населення має непохитну віру, цю точку зору обов’язково перейме більшість.
Вчені хотіли зрозуміти, в який момент віра меншини стає думкою більшості. «Якщо частка прихильників нижче 10%, у поширенні їх ідей немає ніякого видимого прогресу, – відзначає співавтор дослідження Болеслав Шиманські. – Щоб цю думку перейняла більшість, потрібен буде час, який можна порівняти з віком всесвіту. Але як тільки показник перевищує 10%, ідея поширюється, як полум’я».
Як приклад фахівець вказує на недавні події в Тунісі та Єгипті: «У цих країнах диктатори перебували при владі десятиліттями, а потім були повалені за лічені тижні».
Важливий аспект відкриття полягає в тому, що відсоток прихильників якоїсь ідеї, необхідний для зміни думки більшості, істотно не змінюється в залежності від типу соціальної мережі. Іншими словами, критична частка «переконаних» завжди приблизно дорівнює 10% – незалежно від того, як і де ця думка виникає і поширюється.
Дослідники розробили комп’ютерні моделі різних типів соціальних мереж. Одна з них дозволяла кожній людині зв’язатися з будь-яким іншим учасником мережі. У другій моделі певні особи були пов’язані з більшою кількістю людей, тобто ставали концентраторами уваги або лідерами. Третя модель передбачала, що всі володіють приблизно однаковою кількістю соціальних зв’язків. У первинному стані всі моделі складалися з власників деяких традиційних установок, відкритих, що важливо, для чужої думки.
Як тільки мережі почали роботу, вчені «запліднив» їх деякою кількістю людей, твердо дотримувалися якогось одного переконання. Ці люди були непохитні в своїх поглядах.
«Загалом ми цураємось непопулярних думок і завжди прагнемо прийти до локального консенсусу, – говорить співавтор Самет Шрінівасан. – Цю динаміку ми теж врахували». Тобто кожен учасник моделі говорив з іншими про свою думку. Якщо слухач дотримувався тих самих переконань, віра обох росла. Коли думки не збігалися, слухач вислуховував іншого – і якщо той проповідував те саме, що і перший, слухач нарешті «навертався» в нову віру.
«Спочатку людина починає сумніватися у своїх поглядах, а потім приймає новий погляд на речі, – пояснює пан Шрінівасан. – Якщо твердо віруючих менше 10%, вони можуть вплинути лише на сусідів, але в рамках більш широкої системи нічого не змінюється».
Дослідники вважають, що їхні висновки мають величезне значення. Як, наприклад, з максимальною ефективністю переконати ціле місто переїхати, поки не почався ураган, або розповсюдити інформацію про профілактику в сільській місцевості?
Моделі суто обчислювальні. Тепер вчені зайняті пошуками історичних прикладів і роздумують над побудовою моделі поляризованого суспільства.
Результати дослідження опубліковані в онлайн-версії журналу Physical Review E.
За матеріалами: baznica.info
фінансово.
Щиро дякуємо!
