«Долати межі», – так називається проект надання допомоги невиліковно хворим, приготований доброчинною організацією Карітас в дієцезії Бидгощі на півночі Польщі. Він розрахований на дітей та дорослих, уражених невиліковними недугами, для того, щоб покращити якість їхнього життя, а також на їхніх родичів, допомагаючи їм переживати пов’язані з недугою труднощі, а також підтримуючи тих, хто втратив найдорожчих.
Ті, хто займаються здійсненням проекту, намагаються охопити всі основні виміри паліативної опіки, а це – полегшення болю, психологічна, соціальна, духовна та емоційна підтримка. «Паліативна опіка стоїть на боці життя та ставиться до вмирання, як до природного процесу, уникаючи почуття безнадійності, – зазначає Директор Карітасу Бидгощі о. Войцєх Прибила. – Ми ж знаємо, що вона полягає не лише в даванні ліків, які полегшують тілесний біль, в професійному медичному діагнозі та медсестринській допомозі. Вона, передовсім, означає бути поруч та підтримувати тих, які втомлені змаганням з недугою та стражданням».
Священик пояснює, що фізичний біль дуже часто пов’язаний з духовним. «Це і усвідомлення виснаження, втрата самостійності та свободи пересування, поступово зменшуване коло друзів та зростаюча самотність, як також побоювання щодо долі найближчих. Саме тому ми хочемо працювати з такими людьми. Паліативна опіка підкреслює цінність життя, допомагає хворому, на скільки це можливо, до кінця вести активний і творчий спосіб життя. Найважливішою, однак, – додає о. Войцєх, – є присутність, через яку намагаємося зрозуміти, що хворий відчуває і чого потребує».
В Україні функціонує всього 9 стаціонарних хоспісів і 10 паліативних відділень на базі лікарень. Ці установи розраховані на 650 ліжок, коли мінімальна потреба – це 3000 ліжок, зауважують експерти.
За матеріалами: Радіо Ватикан