Роздуми над Словом Божим на суботу ХХІІІ звичайного тижня, рік І
Вода — це підступна стихія. Про це добре знають мешканці сіл і містечок, де бувають повені. Річка або гірський потік, який може здаватися спокійним, навіть непомітним, дуже швидко може перетворитися в руйнівну стихію, яка легко і швидко усуває перешкоди, що стоять на її шляху: мости й будинки, автомобілі й дерева. Можливо саме тому в Біблії бурхливі води ототожнюються з силами зла.
У своєму житті ми будуємо не тільки своє помешкання чи будинок, у якому будемо жити ми чи наша родина: ми будуємо своє майбутнє життя, формуємо свою душу. Не робимо це з каміння чи цементу, а використовуємо для цього Божу благодаттю. А інженерним проєктом є наші моральні принципи. І перевіряється ця будівля не стихійними лихами, а життєвими випробуваннями: тими повенями та зливами, які час від часу трапляються в нашому житті. У важких умовах все може бути не так, як воно здавалось у спокійному житті: адже коли ми дивимось на будинок, то не відразу можемо сказати чи має він тривкий і глибокий фундамент. Подібно й коли дивимось на людину, то бачимо лише те, що назовні — серця ж її не бачимо. Випробування виявляють чим жила ця людина усе своє життя. Чи була вона боягузом і добре приховувала свою лякливість за різними масками, чи навпаки була в повсякденному житті «сірою мишкою», а коли на її долю випали важкі випробування неочікувано для інших проявила надзвичайну великодушність і любов до ближніх та до ворогів. Часом ми самі не можемо до кінця знати, що є в нашому серці. Богослови кажуть, що випробування Авраама, коли Господь наказав йому принести в жертву свого сина Ісака (див. Буття 22, 1-17), було потрібне передусім самому Авраамові, щоб він упевнився в тому, наскільки він вірний Богові, бо Господь і без цього знав серце Авраама. Але Авраам усе своє життя йшов до цього випробування, його душа формувалась кожним окремим вибором його життя. І з кожним вибором, зробленим на користь віри, його душа ставала дедалі стійкішою. Подібно і віруючі щодня стикаються з незначними випробуваннями віри: як учинити — чи так, щоб було вигідно і добре мені, чи по совісті, навіть всупереч своїй користі. Такі маленькі вибори, що втілені в життя, наче цеглини будують нашу віру. Часом ми робимо погані вибори, але це не страшно якщо фундаментом свого морального життя ми поклали вірність і слухняність Богові, навіть всупереч власній вигоді. Біда є тоді, коли людина базує своє життя на задоволенні тільки власних потреб. Саме про це і говорить Ісус Христос: «Кожний, хто приходить до Мене і слухає слово Моє та виконує його, — покажу вам, до кого він подібний: він подібний до людини, яка будує дім, котра викопала, поглибила і поклала фундамент на скелі; коли сталася повінь, ринула ріка на цей дім, та не змогла зрушити його, бо він був добре збудований. А той, хто почув і не виконав, подібний до людини, яка збудувала дім на землі — без фундаменту. І ринула на нього ріка, і він відразу завалився, — і велика сталась руїна цього дому!» (Лк 6, 47-49).
Найбільшим випробуванням нашого життя є смерть. Наша смерть підсумовує все наше «будівництво» і відкриває нам самим істинну вартість наших вчинків. Показує чи насправді ми будували з Христом, чи повторювали без сенсу: «Господи, Господи!», а жодного доброго вчинку не зробили.
фінансово.
Щиро дякуємо!
