Наприкінці третього дня апостольського візиту до Німеччини, 24 вересня, Папа Бенедикт XVI зустрівся з Радою Центрального Комітету Німецьких Католиків та з молоддю.
Зустрічаючись з представництвом Центрального Комітету Німецьких Католиків, Папа подякував їм за зусилля, спрямовані на те, щоб захищати інтереси католиків та підтримувати апостольську діяльність Церкви та католиків у суспільстві.
Як основу для роздумів Святіший Отець запропонував образ спеціальних програм під назвою exposure, які застосовуються в рамках допомоги країнам, що розвиваються, та полягають у тому, що різні особистості прибувають до якоїсь крани, де протягом певного часу поділяють щоденне життя з місцевими бідняками, щоб з цього досвіду зачерпнути напрямні для акцій солідарності. «Уявімо собі, що така програма відбувається тут, у Німеччині, – запропонував Бенедикт XVI. – Експерти з якоїсь далекої країни виявлять бажання протягом тижня пожити в середньостатистичній німецькій сім’ї. Тут їх захопить багато речей, наприклад, добробут, впорядкованість, продуктивність. Але з неупередженим поглядом вони б зауважили також і велику бідність: бідність в тому, що стосується людських стосунків та убогість у релігійній сфері».
Папа звернув увагу на те, що ми живемо в час, позначений релятивізмом, що проникає в усі життєві сфери. Іноді цей релятивізм стає навіть войовничим, виступаючи проти тих, які стверджують, що знають, де шукати істину або сенс життя. Це породжує непостійність в стосунках та індивідуалізм, нездатність до жертовності та брак відваги назавжди пов’язати з кимось своє життя обітницею вірності. «Бачимо, що в нашому багатому західному світі багато чого не вистачає, – вів далі Бенедикт XVI. – Багатьом людям не вистачає досвіду Божої доброти. Вони не знаходять жодного контакту з інституційними Церквами та їхніми традиційними структурами. Але чому?» На думку Святішого Отця, це питання вимагає серйозного обміркування, і шукання відповіді на нього є основним завданням Папської Ради сприяння новій євангелізації. Однак, воно стосується кожного з нас. «Церква в Німеччині, – зазначив Папа, – чудово організована. Але чи між структурами знаходиться також відповідна духовна сила, сила віри в живого Бога? Мусимо щиро сказати, що існує переважання структур над Духом. Додам, – вів далі Бенедикт XVI, – справжня криза Церкви у західному світі є кризою віри. Якщо не дійдемо до справжнього оновлення у вірі, вся структурна реформа залишиться неефективною».
Повертаючись до тих, яким не вистачає досвіду Божої доброти, Святіший Отець зазначив, що вони потребують місць, у яких могли б висловити цю свою внутрішню тугу. «Тут ми покликані шукати нових шляхів євангелізації», – додав він, пропонуючи, як один з них, працю невеликих спільнот, в яких можна пережити дружбу, яка поглиблюється частими спільними адораціями Бога. «Тут присутні особи, які розповідають про свої досвіди віри на місці праці та в родинному середовищі й між знайомими, свідчачи, таким чином, нову близькість Церкви до суспільства. Ці люди дедалі краще розуміють, що всі потребують цієї поживи любові, конкретної дружби одні з одними та з Господом», – сказав Бенедикт XVI, побажавши: «Нехай Господь завжди вказує вам дорогу, щоб спільно бути світлом для світу та вказати нашим ближнім шлях до джерела, де вони зможуть задовольнити своє найглибше прагнення життя».
З німецькою молоддю Папа зустрівся у Фрайбурґському виставковому центрі.
«Дорогі юні друзі! Протягом усього дня я з радістю думав про цей вечір, коли зможу бути тут з вами та єднатися з вами у молитві», – розпочав своє слово до молоді Бенедикт XVI, згадуючи також досвід Всесвітнього Дня Молоді в Мадриді та висловивши сподівання, що ця зустріч дозволить ще раз його пережити.
Як основу для роздумів Папа запропонував обряд запалення світла під час пасхального чування, коли від пасхальної свічки світло передається всім присутнім на богослуженні, освітлюючи храм. «Через цей чудесний літургічний жест, який ми повторили під час цього чування, через знаки, промовистіші за слова, нам відкривається таїнство нашої християнської віри. Христос, Який говорить про Себе: «Я – світло світу», запалює наше життя, щоб воно насправді було тим, що ми щойно почули в Євангелії: «Ви – світло для світу». Не наші зусилля чи технологічний прогрес нашого часу приносять світло у цей світ», – сказав Бенедикт XVI, пояснюючи, що постійним є досвід того, що наші старання є обмеженими, страждання невинних та навіть смерть кожної людини породжує непроникну темряву.
Але навіть якщо довкола нас темрява, – вів далі Святіший Отець, – ми, однак, бачимо світло, маленьке полум’я, що є сильнішим від темряви, яка видається нездоланною. Це – воскреслий Христос, Який сіяє у цьому світі. Він переміг смерть. «Очі того, хто вірить у Христа, навіть серед найтемнішої ночі можуть розрізнити світло та бачать проблиски нового дня», – сказав Венедикт XVI, наголошуючи також і на тому, що світло не залишається самим, запалюючи довкола інші світла. Ми не самі, і в найважливіших справах, серед яких – і у вірі та у свідченні, ми потребуємо інших, а інші потребують нас.
Далі Папа звернув увагу на те, що про Себе і про нас Ісус говорить те ж саме: «бути світлом». У житті ми досвідчуємо щоразу нових невдач. Не зважаючи на поступ, світ, як зауважуємо, не стає кращим. І далі існують війни, насильство, бідність, голод… Зло також існує у кожному нашому серці, схильному до егоїзму, заздрості, злоби. Також історія не раз засвідчила, що шкода для Церкви походить не від ворогів, але від літеплих християн. Однак, Христос говорить: «Ви – світло для світу». Чи ж не дивно, що Він не каже: «Наверніться і будьте світлом», а каже: «Ви є світло світу»?. Святіший Отець, повторюючи за святим Павлом, який називає учнів святими, пояснив, що кожен охрищений, ще перед тим, як чинити добрі діла, освячений Богом. «У Хрищенні Господь, так би мовити, запалює світло в нашому житті», – сказав Бенедикт XVI, пояснюючи, що той, хто його зберігає, є святим.
У цьому контексті Папа зауважив, що бути святим не означає бути відірваним від дійсності, чинити якісь надзвичайні неповторні аскетичні подвиги. «Не існує жодного іншого святого, крім Пречистої Діви Марії, який би не зазнав гріха, який би ніколи не впав», – сказав він, зазначаючи, що Христа не цікавить, скільки разів ми упадемо, але – скільки разів з Його допомогою підведемося.
«Свічка світить, якщо дасть полум’ю себе спожити і була би непотрібною, якби віск не підтримував вогонь», – сказав Бенедикт XVI, закликаючи молодь дозволити, щоб Христос палав у них, навіть якщо це вимагає зречень. «Не бійтесь, – сказав він, – використати свої таланти та дарування для Божого Царства та дарувати себе, як віск свічки, щоб через вас Господь просвітив темряву… Я вірю, що ви та багато інших юнаків і дівчат тут, в Німеччині, будете смолоскипами надії, які не залишаться в укритті».
Нагадаємо, апостольська подорож Бенедикта XVI до Німеччини тривала з 22 по 25 вересня.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
