Рішення оголосити дотеперішній дієцезіальний санктуарій Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в м. Бердичеві (Житомирська обл.) всеукраїнським національним санктуарієм було прийнято під час засідання ХХXVIII Конференції Єпископів Римо-Католицької Церкви в Україні, яке розпочалося сьогодні, 27 жовтня, у Львові-Брюховичах.
Про це повідомляє Католицький Медіа-Центр.
Історія санктуарію
Бердичівський монастир босих кармелітів в Україні був заснований київським воєводою Янушем Тишкевичем у 1630 році в знак подяки за звільнення з татарського полону. Започаткування чернечого життя у монастирі та посвячення нижнього храму в ім’я Непорочного Зачаття Діви Марії відбулися 22 липня 1642 року. Літургійне богослужіння здійснив київський єпископ Андрій Шолдрський. З нагоди цієї урочистості фундатор подарував храму ікону Матері Божої Сніжної, написану в XVI столітті у стилі Одигітрії. Ця ікона була у великій пошані в родині Тишкевичів, з котрою остання пов’язувала багато отриманих благодатей.
Вшановування ікони набувало розмаху, а велика кількість віруючих свідчила про особливі благодаті, отримані від лику Пресвятої Діви Марії. Чудесно зцілений був також київський єпископ Станіслав Заремба. Після ознайомлення з належною документацією щодо значної кількості чудес за заступництвом Пресвятої Діви Марії, 23 травня 1647 року він видав офіційний документ, в якому оголосив ікону Матері Божої Бердичівської чудотворною. Це стало початком довгої традиції паломництва до санктуарію.
В 1739-1754 рр. побудували верхній храм. Над нижнім храмом піднялася типова базиліка, що має форму латинського хреста з куполом на перехресті трансепту. Новий храм був освячений 9 червня 1754 року київським єпископом Каєтаном Солтиком. На засіданні Сенату в Гродно єпископ звернувся від імені босих кармелітів з проханням про коронацію ікони папськими коронами. Після отримання згоди Сенату польський король Август ІІІ та Примас Польщі Адам Коморовський звернулись з аналогічним проханням до Святішого Отця Бенедикта XIV. Папа переслав оздоблені дорогоцінним камінням корони та офіційний декрет, датований 28 січня 1753 року. Коронація ікони єпископом Каєтаном Солтиком відбулась з королівським розмахом 16 липня 1756 року. В цьому богослужінні взяли участь ченці та черниці, представники кліру, війська, а також 50 тисяч віруючих.
Задля безпеки санктуарію була зведена оборонна система. Вона складалася з ровів, наповнених водою, веж, також був загін із 60 – ти солдат, який захищав «Фортецю Пресвятої Діви Марії». На прохання настоятеля монастир отримав ще 120 бажаючих захищати фортецю у випадку атаки ворога. В XVIII – XIX століттях бердичівський монастир був на українських землях не тільки центром релігійного життя та культу Пресвятої Діви, але також вагомим культурним та благодійним осередком. Друкарня, бурса та школа при монастирі кармелітів у Бердичеві відігравали важливу роль в розвитку культури та освіти. Санктуарій Матері Божої Бердичівської став духовною столицею Римо-Католицької Церкви в Україні. Це місце вважалося святим, місцем присутності Матері Божої, а також місцем покаяння для тих, хто хоче поєднатись з Богом.
У першій половині XIX століття золоті корони, які оздоблювали ікону Матері Божої Бердичівської, були вкрадені. На прохання кармелітів щодо повторної коронації, Папа Пій IX переслав нові корони. Повторну коронацію здійснив 6 червня 1854 року єпископ Каспер Боровський. У 1866 році російський цар конфіскував монастир і віддав санктуарій під опіку дієцезіяльних священиків. У післяреволюційному періоді на короткий проміжок часу кармеліти повернулись до Бердичева. Після смерті отця Терезія Штобрина в 1926 році комуністична влада конфіскувала санктуарій, передаючи його у державну власність. Верхній храм був перетворений на музей революції та музей атеїзму, а нижній – на міський кінотеатр.У 1941 році, напередодні фашистської навали, у санктуарії в результаті підпалу спалахнула пожежа. Вірогідно, тоді й згоріла ікона.
15 листопада 1991 року Римо-Католицька Церква знову отримала у власність верхній та нижній храми в Бердичеві. В нелегких умовах проводилась парафіяльна та пастирська робота в зруйнованій святині. Кармеліти взялись за реалізацію важкого завдання – відбудови обох храмів. До санктуарію почали приходити натовпи паломників. Була написана нова ікона Матері Божої Бердичівської. Новий лик Діви Марії благословив 9 червня 1997 року Святіший Отець Йоан Павло ІІ у храмі святої Ядвіги у Кракові. Коронація ікони папськими коронами відбулась під час престольного свята на честь Матері Божої з гори Кармель 19 липня 1998 року. Коронатором від імені Папи Римського був ординарій Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський. На руїни, залишені комуністичною епохою, до свого санктуарію повернулась Богородиця, щоб лікувати зранені серця, дарувати зір сліпим, відкривати людям справжній сенс життя і вести усіх до свободи дітей Божих.
фінансово.
Щиро дякуємо!
