Глава УГКЦ Блаженніший Святослав прийняв зречення з уряду владики Юліана Вороновського, СУ, дотеперішнього правлячого єпископа Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Його наступником став владика Ярослав Приріз, ЧНІ, дотеперішній єпископ-коад’ютор Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.
Відставка попереднього єпарха була прийнята за згодою Постійного Синоду УГКЦ, зібраного 10 вересня у Куритибі (Бразилія), після чого було повідомлено Ватикан, відповідно до приписів 210 канону Кодексу Канонів Східних Церков.
Владика Юліан Вороновський, якому у травні цього року виповнилося 75 років, очолював Самбірсько-Дрогобицьку Єпархію від її заснування у 1993 році. Від березня 2006 року йому допомагав єпископ-помічник Ярослав Приріз, якого у квітні минулого року було піднесено до гідності коад’ютора, тобто, єпископа, який у випадку вакантного єпархіяльного престолу силою самого права стає наступником.
Самбірсько-Дрогобицька Єпархія охоплює 6 адміністративних районів на південному заході Львівської області. Душпастирську опіку вірних, яких нараховується близько 400 тисяч, здійснюють майже 300 священиків на 220 парафіях, об’єднаних у 20 деканатів.
Довідка
Ярослав (Приріз) – народився 30 березня 1963 р. в с. Ластівка Турківського району на Львівщині в сім’ї Миколая та Анни з роду Федак. У 1970 р. пішов до першого класу, а закінчив навчання в 1981 році, отримавши диплом про середню технічну освіту. З 1983 р. працював механіком на Дрогобицькому долотному заводі в технічному відділі і одночасно навчався в підпільній духовній семінарії УГКЦ в місті Львові, яку очолював Архиєпископ Володимир (Стернюк).
4 грудня 1988 р. в м. Львові був висвячений на священика владикою Михаїлом (Сабригою). У 1989 р. Архиєпископ Володимир Стернюк доручив йому відродити й організувати парафії УГКЦ в Старосамбірському районі Львівської області. Відтак, будучи священиком, відновив та обслуговував громади УГКЦ в місті Хирові, в селах Тернава, П’ятниця, Поляна, Сливниця, Стар’ява, Сушиця, Лопушниця, Терло та інші. У 1990 році душпастирював у храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича.
У 1991 р. розпочав вищі богословські студії в Папському східному інституті в м. Римі. У 1992 р. вступив до Чину Отців Редемптористів, а в 1994 р. склав обіти у Львівській провінції ЧНІ. З волі настоятелів Чину продовжує вищі богословські студії у Папському східному інституті в Римі. Навчався на богословсько-патристичному факультеті за спеціалізацією “Східне богослов’я” та в 1996 р. здобув ступінь ліценціата. У 1997 р. закінчив з відзнакою навчання третього етапу вищих богословських студій, здобувши право писати докторську дисертацію.
У 1997 р. за дорученням настоятелів ЧНІ організував Вищий духовний інститут ім. бл. свщмуч. Миколая Чарнецького в м.Львові, де став префектом студентів та викладачем східного богослов’я. У 1999 р. Генеральний уряд призначив його членом генерального секретаріату формації при Генеральній управі ЧНІ в Римі терміном на 6 років, а в 2005 році цей термін було продовжено. У 2001 р. був призначений ректором Вищого духовного інституту та ігуменом монастиря Святого Альфонса. Впродовж цього часу душпастирював на парафіях України та поза її межами (в Європі, Канаді, Америці). У червні 2005 р. був призначений протосинкелом Самбірсько-Дрогобицької єпархії. 2 березня 2006 р. іменований єпископом-помічником даної єпархії. 29 квітня 2006 р. отримав єпископські свячення з рук глави УГКЦ Блаженнішого Любомира (Гузара). 21 квітня 2010 р. піднесений до гідності єпископа-коад’ютора даної єпархії.
За матеріалами: Радіо Ватикан , sde.org.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
