Римо-кат.: Понеділок ІІ тижня Адвенту
Греко-кат.: ап. Филимона і тих, що з ним
Римо-католицький календар
Понеділок ІІ тижня Адвенту
Перше читання
Іс 35, 1-10
Читання з Книги пророка Ісаї
Пустиня й суха земля хай веселиться, нехай радіє степ і процвітає нарцисом! Хай квітом процвітає і веселиться, нехай радіє радістю і ликує! Слава Ливану йому буде дана, пишність Кармелю та Шарону. Вони узрять славу Господню, сяйво Бога нашого. Зміцніть зомлілі руки, скріпіть хисткі коліна! Скажіть тим, у кого серце полохливе: “Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа: Він прийде і спасе нас”. Тоді прозрять у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться. Тоді кульгавий, мов олень, підскочить; язик німого піснею озветься, бо в пустині ринуть води і в степу потоки. І вигоріла земля стане ставом, джерелами води – край спраглий. Барлоги, де вилежувалися шакали, стануть гущавиною з комишу та очерету. І буде там дорога чиста; дорогу ту назвуть святою: не пройде нею ні один нечистий; вона лиш їм буде служити; навіть і недоумілі на ній не заблудять. Не буде більш там лева, та й звір ніякий хижий не ступить на неї; викуплені будуть там ходити. Визволені Господом повернуться нею і прийдуть на Сіон з веселим співом; і вічна радість буде в них над головою. Веселощі й радощі будуть з ними, а смуток і зітхання зникне.
Cлово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 85(84)
Ось Бог наш прийде, щоб нас врятувати
Послухаю, Господь Бог говорить: *
про мир говорить до народу свого і до своїх побожних.
Справді, Його спасіння близьке до тих, що Його бояться, *
щоб слава Його перебувала в краю нашім.
Милосердя й вірність зустрінулися разом, *
справедливість і мир поцілувались між собою.
Правда з землі зійде, *
і справедливість дивитиметься з неба.
Та й сам Господь дасть щастя, *
і земля наша дасть урожай свій.
Перед ним ітиме справедливість *
і спасіння, – там, де він буде ступати.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя
Ось прийде Цар, Господь землі,
і зніме з нас ярмо неволі.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 5, 17-26
† Читання святого Євангелія від Луки
І сталося одного дня, коли Ісус навчав, сиділи фарисеї і законовчителі, які поприходили з усіх сіл галілейських і юдейських та з Єрусалима; і сила Господня була в Ньому, щоб оздоровляти. І ось люди принесли на носилках чоловіка, який був паралізований, і намагалися внести його й покласти перед Ним. І, не знайшовши, як пронести його крізь натовп, вони вилізли на дах та й крізь стелю опустили його з носилками на середину перед Ісусом. Побачивши їхню віру, Він сказав: «Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!» І книжники та фарисеї почали міркувати, кажучи: «Хто ж Він, що говорить таку богозневагу? Хто може прощати гріхи, крім самого Бога?» Пізнавши їхні думки, Ісус сказав їм у відповідь: «Що ви роздумуєте у ваших серцях? Що легше: сказати “прощаються тобі твої гріхи”, чи сказати “встань і ходи”? Але щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи – сказав паралізованому –: «Кажу тобі: Встань, візьми свою постіль і йди до свого дому». І враз уставши перед ними, він узяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, прославляючи Бога. А всіх охопив жах; вони славили Бога, сповнені страхом, кажучи: «Неймовірне ми бачили сьогодні».
Слово Господнє
Роздуми до Слова Божого на ІІ Неділю Адвенту
Греко-католицький календар:
ап. Филимона і тих, що з ним
Ап. – 1 Тим. 278 зач.; 1, 1-7.
1. Павло, апостол Христа Ісуса, за повелінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії, 2. Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого. 3. Як я просив тебе зостатися в Ефесі, йдучи в Македонію, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншого навчання 4. і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру. 5. Ціль же того веління – любов із щирого серця, з доброго сумління та невдаваної віри. 6. Деякі від цього відхилились і попали у пустословство: 7. вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ані того, про що твердять із такою певністю.
Єв. – Лк. 75 зач.; 14, 12-15.
12. Він сказав також тому, що його покликав: “Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати; 13. але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих. 14. І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, – тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.” 15. Почувши це один із тих, що за столом сиділи, сказав до нього: “Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім.”
фінансово.
Щиро дякуємо!
