Роздуми до Слова Божого на вівторок ІV звичайного тижня, рік ІІ
Читаючи сьогоднішній фрагмент з Євангелія можна помітити, як одна історія зцілення жінки від кровотечі дивним способом вписана в іншу історію – воскресіння дочки Яіра. В інших синоптичних текстах так само (пор. Лк 8). Мабуть йдеться про щось більше, ніж просто про описання факту.
Варто співставити ці дві події між собою і ми помітимо, що між ними є зв’язок, є своєрідний міст, який сполучає ці два факти. Що ж між ними спільного? В одній історії маємо дівчину, яка помирала і мала 12 років, а в іншій жінку, яка 12 років терпіла на кровотечу (якою важкою була її ситуація, можна дізнатися з Книги Левіт 15, 19-27). Не заперечую історичності даного опису, просто хочу розглянути іншу правду, яку це слово допомагає мені зрозуміти.
В кожній дорослій людині живе «дитина», живе наша історія з усіма подіями, з радісними і сумними, з «медалями» і з ранами. В кожному дорослому чоловікові живе «юнак» — тобто все те, що та чи інша особа пережила, як юнак. А в кожній дорослій жінці живе «дівчина» — все те, що ця особа пережила, як дівчина, зокрема і те, що вона пережила у віці 12 років. Чи не може бути такого, що якась жінка страждає від кровотечі, життя її полишає (кров — це біблійний символ життя), тому що в ній страждає і помирає мале дівча дванадцятилітнього віку?
Чи така історія не ілюструє мого життя? Цікаво — перше, про що Ісус просить після воскресіння дівчини це те, щоб дати їй їсти. Більше того Ісус, навіть не просить, Він наказує. Так, наче дівчину голодом морили декілька років. Людина помиратиме не тільки від фізичного голоду, але також від голоду уваги, почуттів, любові. Це можливо, навіть, якщо батьки займають серйозну посаду в релігійних спільнотах — адже Яір був начальником синагоги. Час від часу трапляється зустріти якусь дівчину, яка страждає від браку уваги батьків, тому що вони надмірно зайнятті «спасанням» світу в тій чи іншій християнській спільноті.
Своїм жестом зцілення і воскресіння Господь показує мені, що Він прагне торкнутися усього мене, своїм милосердям огорнути мене повністю з усією моєю історією, прагне показати свою присутність в кожному моменті мого життя. Кровоточива жінка отримала зцілення тоді, коли доторкнулася краю одежі Ісусової. Це був не просто «край одежі». Ця частина одежі називається на єврейській мові ціційот — китиці. Про ті китиці пише Книга Чисел 15, 37-41. Китиці мали пригадувати кожному ізраїльтянину про Божі заповіді, про Боже Слово. Це дуже важлива вказівка для Тебе — ОТРИМАЄШ ЗЦІЛЕННЯ, КОЛИ ВХОПИШСЯ ЗА БОЖЕ СЛОВО, ЯК ОДІЖ ІСУСА!!!
Таким краєм одежі є також Таїнства. Катехизм Католицької Церкви навчає про це на самому початку частини, яка присвячена християнським таїнствам. В цьому місці маємо зображення жінки, яка торкається краю одежі Ісуса і короткий коментар до цієї сцени:
Сцена відображає зустріч Ісуса з жінкою, яка страждала на кровотечу. Ця жінка, яка страждала впродовж багатьох років, одужала, коли торкнулася до одягу Ісуса, завдяки «силі, що з Нього вибула». Святі Таїнства Церкви і тепер продовжують діла, які Христос виконував упродовж свого земного життя. Святі Таїнства є ніби «силами, які виходять» із Тіла Христового, щоб оздоровити наші гріховні рани і дати нам нове життя у Христі. Цей образ символізує, таким чином, Божественну і спасенну силу Сина Божого, який зцілює цілу людину — душу і тіло — через сакраментальне життя.
Хапайся за одежу Господа! Це Твій шанс!