Новини

Відійшов до Господа о. Григорій Сімкайло

22 Лютого 2012, 18:31 2391

Сьогодні, 22 лютого, близько 8 години ранку спочив у Бозі митрофорний протопресвітер Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ о. Григорій Сімкайло, рідний брат Правлячого Архієрея Коломийсько-Чернівецької єпархії владики Миколая (Сімкайла).

Перенісши важке хірургічне втручання в обласній клінічній лікарні з діагнозом гострої серцево-судинної недостатності та гострої судинної хвороби кишківника, серце душпастиря зупинилося.

Сьогодні о 18. 00 годині у Прокатедральному соборі Благовіщення Пречистої Діви Марії м.Надвірна розпочався Священичий парастас.

Ієрейський похорон відбудеться у п’ятницю, 24 лютого, в 11.00 годині. Впродовж цього часі тіло покійного ієрея спочиватиме у Прокатедральному соборі Благовіщення Пречистої Діви Марії м.Надвірна.

Біографічна довідка: о. мітрат Григорій Сімкайло народився 16 вересня 1955 року в Караганді (Казахстан) в сім’ї Михайла та Анни, де відбували заслання його батьки за участь в УПА.

У 1963 році батьки повернулися в Україну і о. Григорій вступив до Підпечарської восьмирічної школи, яку закінчив в 1969 році.

У 1963-1969 роках навчався в Угорницькій середній школі. Відтак вступив до Івано-Франківського технічного училища (до жодного вищого навчального закладу як “син націоналістів” не міг поступити), який закінчив у 1973-му році.

Родина Сімкайлів була близько знайомою з єпископом, тоді підпільної, Української Греко-Католицької Церкви Павлом (Василиком), який часто відправляв Богослужіння в їхній хаті.

Бачачи ревність у духовному житті Миколи та Григорія (молодший брат), Владика Павло ознайомив їх зі становищем УГКЦ і запропонував стати священиками. З того часу, до і після виконання військового обов’язку, брати почали наполегливо студіювати богословські науки в підпільній духовній семінарії.

14 травня 1974 р. у с.Підпечари під час Божественної Літургії Владика Павло (Василик) уділив Григорію дияконські і священичі свячення. У той момент розпочався тернистий шлях підпільного священика: переважно вночі їздив по станицях УГКЦ Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей, несучи людям Боже Слово, відправляючи Святі Літургії, уділяючи Святі Тайни.

4 серпня 1987 року о. Григорій у складі групи українського духовенства, ченців, черниць і мирян на чолі з Преосвященним Владикою Кир Павлом Василиком заявили на весь світ про вихід із підпілля. Заява була направлена Святішому Отцеві Іванові Павлові ІІ, Папі Римському; копія – Президентові Михайлові Горбачову. Із єпископів заяву підписав тільки владика Павло (Василик).

Отець Григорій був членом делегації, яка виборювала права УГКЦ в Москві, а також ланцюгового голодування, що тривало з 19 травня до 24 листопада 1989 року.

Своє священиче служіння на парохії розпочав 11 лютого 1990 року в церкві Воздвиження Чесного Хреста м. Надвірна.

З 1994 по 2005 роки виконує високий уряд генерального вікарія при Коломийсько-Чернівецькій єпархії УГКЦ.

У 1994 році о. Григорій призначений настоятелем церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії м.Надвірна, яка була зведена за великими стараннями священнослужителя. У 2011 році означений храм піднесений до гідності Прокатедрального собору.

У 1996 році успішну завершує навчання на богословському факультетів Івано-Франківського Теологічного Катехитичного Духовного Інституту.

За значні заслуги о. Григорій був відзначений ступенем почесного доктора (Doctor Honoris Causa) Івано-Франківського інституту права, економіки та будівництва.

Від 1998 по 2009 роки виконує уряд директора благодійного фонду «Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ і залишається його почесним директором.

1999 року при Архікатедральному соборі Святого Юра іменований Блаженної пам’яті Предстоятелем УГКЦ Мирославом Іваном (Любачівським) митрофорним протопресвітером з правом носити мітру, нагрудний хрест і набедреник.

Декретом від 04.02.2002 року Блаженної пам’яті владика Павло (Василик) призначив митрофорного протопресвітера деканом Надвірнянським. Даний уряд о. Григорій сповняв до останніх хвилин свого життя.

За матеріалами: Коломийсько-Чернівецька єпархія

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: