Святість для двох

Винесення до слави вівтаря подружньої пари, які осягнули святість у шлюбі та сімейному житті, було нечуваною справою в історії Церкви. Беатифікація на межі ІІІ тисячоліття стала не просто прецедентом, а першою ластівкою переламу в християнській духовності до «святості удвох».

Всі покликані до святості, але кожен іде до неї власним шляхом. Одним із них, як нагадав блаж.Йоан Павло ІІ в Апостольському повчанні «Familiaris consortio», є подружнє життя. В день 20-річчя цього повчання, 21 жовтня 2001 року, й відбулась перша беатифікація подружньої пари.

Промовистим і є той факт, що літургійний спомин подружжя Кватроккі призначено на 25 листопада – день їхнього шлюбу. Зазвичай днем спомину стає смерть – день «народження для неба». Отже, для них «народженням для неба» визнано початок подружнього життя.

Кватроккі

Марія Луїза Корсіні і Луїджі Белтраме Кватроккі побралися 1905 року в базиліці Санта Марія Маджоре. Луїжді походив з Катанії, але зростав у Римі, куди переїхала сім’я. Вивчився на адвоката, був промотором скаутінгу (рух, заснований Робертом Баден-Пауелом; в Україні відомий як організація «Пласт»). Поглиблював свої знання релігії в Григоріанському університеті. Кілька разів відмовлявся зайняти високі посади, оскільки їх пропонував режим Муссоліні, а католик Кватроккі не хотів мати нічого спільного з фашистами. Марія Луїза народилась у Флоренції, належала до давнього князівського роду Корсіні (з якого, між іншим, походив Лоренцо Корсіні – Папа Климент ХІІ, 1730-1740). Її родина також свого часу перебралася до столиці, де Марія вивчилась на гуманітарія і написала кілька книжок. Пізніше свій хист до писання вона використовувала на шпальтах католицької преси, уклала кілька видань формаційно-аскетичного характеру, присвячених подружжю, родині та вихованню дітей. Була учасницею Католицької Дії, провадила благодійну діяльність серед хворих. Її релігійність підтримала й розпалила віру чоловіка, і разом вони вступили в Рух християнського відродження і Фронт сім’ї.

Упродовж перших чотирьох років подружнього життя в них народилося троє дітей: Філіп (1906), Стефанія (1908), Чезаре (1909). Духовним керівником сім’ї став францисканець Пелегріно Паолі. У цінності його пастирської підтримки подружжя упевнилося 1914 року, коли на 4-му місяці вагітності Марії Луїзі поставили діагноз «передлежання плаценти» і веліли йти на аборт, бо так чи інакше це означає смерть дитини. Подружжя відмовилося від убивства дитини і поклалося на волю Божу. В квітні народилася у них здорова Енрічетта.

Своїх дітей вони виховували власним прикладом, присвячуючи їм кожну вільну хвилину. Щодня брали участь у св.Месах, разом молилися на Розарії, увечері спільно ставали навколішки перед розп’яттям…

1920 року вони здійснили інтронізацію Пресвятого Серця Ісусового у своєму домі – тобто присвятили Господньому Серцю свою сім’ю. Плодами глибокої релігійності родини стали покликання: Філіп став священиком, Стефанія – монахинею-бенедиктинкою, Чезаре – трапістом. Енрікетта опікувалася батьками до старості.

Чисте подружжя

А через 20 років спільного життя, за порадою о.Паолі, подружжя Кваттроккі склало обітницю чистоти.

Це рішення було вираженням спільного віддання себе Богові, прагненням до взаємної глибокої духовної єдності та християнської досконалості. Марія сказала чоловікові: «Мій коханий, можеш бути певний, що моя любов до тебе й ніжність, яку ти в мене зараз викликаєш, набагато більші, ніж раніше. Зрозумій, що не ти не мусиш чекати неба, аби з’єднатися зі мною. Вже зараз ти зі мною так близько, як ніколи раніше. Господь Бог не розділяє, а єднає, бо Він є Любов. Бог – це Радість, а не смуток».

Луїджі помер 9 листопада 1951 року. Марія надалі публікувала статті й книжки, зокрема, автобіографічні спогади, в яких визнала, що й надалі відчуває присутність чоловіка і вірить, що вони знову з’єднаються в небі.

Марія Луїза померла 26 серпня 1965 року і спочиває обік чоловіка, на римському цвинтарі Віторкіано. Минули роки, й на їхній беатифікаційній св.Месі 21 жовтня 2001 року були присутні троє їхніх дітей, які самі вже мали під сотню років.

Парами до неба

Кватроккі – на сьогодні вже не єдине беатифіковане подружжя. 20 жовтня 2008 року в базиліці Лізьє були проголошені блаженними, також як подружня пара, Луї Мартен і Зелі Герен – батьки св.Терези від Дитятка Ісус. Постулатор процесу о.Антоніо Сангаллі сказав: «Ми б не мали святої Терезки без таких батьків». Сама свята писала, що вони були гідні більше неба, ніж землі. У Мадридській дієцезії 9 липня 2008 року розпочато беатифікаційний процес подружжя Томаса Альвіра і Франциски Домініки Сузен. Вони одружилися 1939 року, мали дев’ятеро дітей, становили взірцеву християнську родину, були супернумераріями в Опус Деї: Томас – із 1947 року, як один з перших. Заснували 1963 року Товариство підтримки освітніх закладів – мережі шкіл, створюваних самим батьками, аби діти виховувалися згідно з їхніми переконаннями.

У Римі на дієцезіальному рівні триває процес Лючії Гваландріс і Сеттіміо Манеллі. Вони одружилися 1926 року, особисто знали св.Отця Піо, стали францисканськими терціаріями, народили 21 дитину (вижило 13). Один із синів заснував францисканську спільноту, а семеро внуків вступили в орден.

Молитва за заступництвом подружжя Кватроккі

Блаженні Маріє і Луїджі, які дали нам прекрасний взірець подружнього і сімейного життя, моліться за нас, щоб і ми, як ви, зуміли дотримати належну рівновагу поміж професійною працею, служінням ближньому та сімейним життям. Допоможіть нам, пригніченим стількома обов’язками, зайнятим і забіганим, знайти час на те, що в житті насправді важливе, і завжди розважливо розпізнавати, на що маємо присвячувати свій час і увагу.

Допоможіть нам правильно виконувати батьківські обов’язки і завжди цінувати спільно проведений час. Навчіть нас бачити потребу свідчення і доброго прикладу для наших дітей. Дайте, щоб ми завжди пам’ятали, що все, чого хочемо їх навчити, ми повинні показати власним прикладом життя.

Моліться, аби наш дім завжди – як і ваш – був осяяний Божим світлом, і щоб кожен, хто до нього входить, отримував любов і сімейне тепло. Моліться за всі сучасні родини, аби культивували справжні цінності й не марнували дарів, які їм довірені. Амінь.

Michał Gryczyński, Przewodnik Katolicki / DEON.pl