Викладач Еклезіології та Церковного права Українського католицького університету о. Михайло Димид, розповів УНІАН про традицію готувати великодній кошик і освячувати їжу, повідомила пре-служба УКУ.
«Воскресіння Христове приводить не тільки до духовної, але й до тілесної насолоди в прославлянні Ісуса, який поборов смерть, і приніс людству нову перспективу Царства небесного», – говорить о. Михайло.
Що має бути у пасхальному кошику?
Підбір продуктів у кошику не є випадковим. Кожен продукт має символічне значення. Отець Михайло розповідає, що пасхальний кошик або «свячене» має складається із таких наїдків: паска-бабка, сир-масло, яйце-писанка, шинка-ковбаса, хрін, букшпан-мірта, сіль.
«Паска – ангельський хліб, яким став для нас Ісус Христос, символ воскресіння. Це хліб вічного життя, який зійшов з неба, нагодувавши людей духовною поживою», – розповідає священик. Випікання паски – важливий етап приготування до свята. Більшість господинь мають свій рецепт, який передався їм ще від бабці. Вони неохоче змінюють рецептуру, щоб бува не прогадати. Готувати тісто на паску треба у спокої, лише з хорошими думками, бо за інших обставин вона може не вдатися.
Сир і масло – це молочні страви, а молоко є первотвором, сировиною, яка не походить з діяльності людських рук, а є даром природи. За словами о. Михайла, як мати годує свою дитину молоком, так само сир і масло є символами жертовності та ніжності Бога. Божої благодаті маємо прагнути, як немовля прагне материнського молока. Ці продукти накладають у невеликі посудини, а зверху малюють хрестик.
Яйце – символізує закритий простір, звідки виходить самостійне і неповторне життя.
Шинка-ковбаса – вказує на годоване теля, яке звелів заколоти добрий батько після повернення блудного сина додому. Це символ душевної радості, що приходить від сповнення людиною Божої волі.
Хрін робить людину міцнішою, так, як християнин, який приймає таїнство Сповіді під час пасхального періоду, душевно оздоровлюється.
Сіль – один із необхідних продуктів у житті людини, який додає смаку їжі. “Сіль означає якість зв’язку, оскільки союз між Богом і людьми відновлений через хрест і Воскресіння. Віруючий має зберігати чистоту свого серця, щоб наслідувати Христа, який сказав: «Ви – сіль землі» (Мт. 5:13)”, – говорить о. Михайло.
Вічнозелена рослина (букшпан або мірта) – символ безсмертя і вічного життя. У пасхальному кошику, крім перерахованих вище продуктів, ще можуть бути сало, мак та пшоно. Нічого іншого у кошику не повинно бути.
Неодмінними атрибутами пасхального кошика є рушничок та свічка. Рушничок – це багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом. Нитка символізує життя. Плетіння нитки є також символом вічности, бо це процес, який можна продовжувати безконечно. Свічка – світло, яке виноситься назовні між людей.
Через такі прості насущні речі наші предки намагалися донести до нас Христову науку. Вміст пасхального кошика можна зрозуміти і спожити як слід лише тоді, коли думати про його духовне наповнення, а не матеріальне.
Пасхальні писанки та крашанки
Окреме місце в підготовці до Великодня займає малювання писанок. За словами о. Михайла, народження нового життя найкраще може бути представлене яйцем. До нього додають знаки, які людина знаходить у природі. Така символіка була відома людству ще до християнства, це знаки приходу весни та відродження природи. Християни бачать у яйці народження вічного життя і воскресіння з мертвих. Пасхальна писанка – це як молитва, це надія на життя вічне.
Писанка – сире яйце, вкрите кольоровими геометричними або рослинними орнаментами, які символізують життя, достаток, вічний рух; натомість крашанка – варене яйце, фарбоване найчастіше в цибулинні, вживається в їжу. Господар або господиня розділює яйце між присутніми за столом, бажаючи кожному усякого добра.
Всі ці символічні продукти та речі є важливою частиною свята, за допомогою якої людина долучається до вищого та вічного.
Отець Михайло Димид на закінчення розмови побажав усім, хто споживатиме освячену паску, щоб була «на спасення душі, на здоров’я тілесне і захист проти недуг, всякого ворожого підступу». Дякуємо йому за побажання. Будемо сподіватися, що кожен з нас зуміє належним чином спожити усі святкові страви.
фінансово.
Щиро дякуємо!
