На тлі геть незрозумілого скандалу довкола «панк-молебню» в московському храмі Христа-Спасителя інші «дійства» щодо віри і Церкви видаються втіленими творами Оруелла и Кафки, разом узятими. Ось що пише Ксенія Лученко з приводу відеоновини про хрещення доньки Філіпа Кіркорова.
Останнім часом не один і не два священики розповідали у приватних бесідах, що за роки свого пастирського служіння дійшли до необхідності відмовляти у хрещенні немовлят, якщо з’ясовується, що батьки або принаймні хресні не виховуватимуть дітей християнами, не сповідують Христа Спасителем, а деякі ще й починають обурюватися: мовляв, ти давай хрести швиденько, ми ж гроші платимо, а то дитина хворіти буде, ну і взагалі так заведено.
Ці розмови згадалися мені під час шоу, влаштованого Філіпом Кіркоровим у храмі Іллі Пророка в Обиденському провулку – світського заходу під назвою «хрестини Алли-Вікторії». Згадалися й зворушливі репортажі початку 90-х про вінчання Кіркорова і Пугачової на Святій Землі.
Тепер Кіркоров хрестить доньку, народжену сурогатною матір’ю в Америці, Пугачова приїздить у храм із новим, п’ятим за рахунком, чоловіком, який молодший від неї на 28 років, серед гостей – Басков, про скандальне розлучення якого недавно писала вся жовта преса, та інші герої світської хроніки.
Храм під час хрестин був закритий на спецобслуговування (і це Вербної неділі!), про що завуальовано повідомляла табличка «з технічних причин». Кіркоров проголошував промову з амвону. Стояв, м’яко кажучи, спиною до Царських врат. Ліворуч стояв священик. Нічого не було сказано про покаяння. Вершки шоу-бізнесу були прийняті as is, зі своїм способом життя, своїм світоглядом, манерою поведінки. Хіба що хустинки пов’язали. Ніхто й не натякнув про ставлення Церкви до сурогатного материнства загалом і до народження дитини одним батьком «для себе» – зокрема. Кіркоров уже після таїнства (яке він наполегливо іменував церемонією) повідомив, що збирається «народити» таким само чином братика для дівчинки (боюся навіть припустити, яким чином вибирають стать дитини в такій ситуації).
Ніхто не спом’янув, що не личить жінці старшого віку вп’яте виходити заміж, та ще й за чоловіка, який годиться їй у сини. Ніхто не закликав зібраних, раз вони вже прийшли, почути Євангеліє і змінитися. Ні. У них було свято. З перспективою ефіру на федеральному каналі. Ефір транслює немовби схвалені Церквою цінності шоу-бізнесу. А потім ці телеглядачі приходять до храму хрестити дитину, аби, як Кіркоров, «розігнати темні сили», і зустрічають батюшку, який пропонує їм якісь бесіди, та ще книжки читати. І починають телеглядачі обурюватися і доноси в єпархію писати: чи чувано – піп хрестити відмовляється? Телеглядачі бачать спершу на амвоні дівок у розпутних позах, потім – Філю в камзолі. І хто потім дивуватиметься масовим танцям на солеї? Як на мене, навіть питання будуть: «А скільки коштує, щоби нас пустили ось так, як Кіркоров, тост сказати?»
У коментарях деякі священики посилалися на те, що в Церкві є практика запрошувати мирян на амвон, якщо їх нагороджують чи вітають. Так, нагороджують церковними орденами людину, яка потрудилася в Церкві. Вітають з особливо важливими подіями членів спільноти. І вони стають трошки обік Царських врат. Пам’ятаю, скільки було галасу та звинувачень у єресі, коли о.Георгій Кочетков запросив Сергія Аверінцева – мирянина (і, до речі, парафіянина Обиденського храму) – інколи читати проповіді з амвону, хоча Сергій Сергійович був вбраний у стихар, мав благословення і говорив людям про Христа.
Чи прийняли б ті відомі у Москві священики, хто служив тут раніше, самотнього сурогатного тата в позолоченому камзолі на амвон? Немислимо. Чи прийняли б вони Кіркорова-парафіянина? Напевно. Храм був завжди відкритий для кожного каяника…
Можна скільки завгодно говорити з екранів телевізорів і звіщати через Інтернет про «християнські цінності», «відродження духовності». Але одна передача про такі «зіркові хрестини» перекреслює всі ці гомілетичні зусилля. Люди не ідіоти: вони бачать, коли справи розходяться зі словами.
Що ж до дівчинки Алли-Вікторії, то хоч би в яких умовах звершувалося таїнство, істинність його під сумнів не ставиться. Ангела-хранителя, якого вона отримала цьогорічної Вербної неділі, чекає тяжка путь.
Ксения Лученко, Православие и мир
фінансово.
Щиро дякуємо!
