Всесвітня рада церков (The World Council of Churches; ВРЦ) — міжнародна екуменічна організація, заснована в 1948 в Амстердамі, у яку входить 348 християнських церков різних традицій; одна з міжхристиянських організацій, що є провідним осередком екуменічного руху. Резиденція ВРЦ знаходиться в Женеві.Керівним органом ВРЦ є Генеральна асамблея представників церков — членів ради, яка скликається кожні 5-6 років. У складі Всесвітньої ради церков є президія, центральний комітет, призначений ним виконавчий орган, а також секретаріат. Генеральний секретар фактичний керівник Всесвітньої ради церков.
Глави церков і християнських конфесій уперше домовилися про заснування Всесвітньої Ради Церков ще в 1937 році, але через Другу світову війну її офіційне створення було відкладено. Установча асамблея (І Генеральна) відбулася на базі 3 протестантських рухів («Віра і порядок», «Життя і діяльність» та «Міжнародна місіонерська рада») 23 серпня 1948 року в Амстердамі (Нідерланди). В ній взяли участь представники 147 церков. Нині ВРЦ, крім протестантських, англіканських та старокатолицьких об’єднує низку православних та орієнтальних (нехалкідонських) церков, які представляють понад 440 млн. вірян різних християнських деномінацій. Римо-католицька церква має представників у Всесвітній раді церков, однак не є її членом.
Головні засади та принципи діяльності організації сформульовані у Торонтській декларації, ухваленій Генеральною асамблеєю ВРЦ 1950 року. Згідно з цим документом, основною метою діяльності організації є встановлення діяльних контактів між церквами різних деномінацій і сприяння детальному вивченню та обговоренню різноманітних питань єдності християнської церкви. Крім того, ВРЦ займається дослідженнями актуальних політичних, соціально-економічних, науково-технічних та екологічних проблем.