Індекс заборонених книг

Індекс заборонених кнжок (лат. Index Librorum Prohibitorum) — перелік публікацій читаття, видання і розповсюдження яких було заборонено Римо-Католицькою Церквою з огляду на небезпеку їх змісту для збереження віри і моральних принципів. Мета складання Індексу полягала в тому, щоб захистити віру і моральність як від навмисних спроб їх підірвати, так і від богословських, філософських і світоглядових помилок.  
Перший такий список було оприлюднено в Нідерландах у 1529р., у 1543 р. – у Венеції, у 1551 р. – в Парижі. Перший римський список був підготовлений та виданий за вказівкою Папи Павла IV у 1559 р. Останнє, 32-е видання списку вийшло у 1948 р. До нього потрапили 4 тис. книжок, заборонених через єресі, аморальність, елементи порнографії, політичну некоректність тощо. Серед них були і деякі твори видані в гітлерівській Німеччині, зокрема – нацистського ідеолога А. Розенберга. 
Деякі видання Списку містили також вказівки Церкви щодо читання, продажу та цензури книг.
Книги, що пройшли цензуру, друкувалися з грифом nihil obstat («нічого забороненого») або Imprimatur («так буде надруковано») на титульному аркуші.
Список мав силу закону до 1966 р., коли він був скасований Другим Ватиканським собором. Однак залишається моральне зобов'язання католиків не видавати, не продавати, не розповсюджувати  і не читати (не оглядати, не прослуховувати) книги, статті, фільми, теле- та радіопрограми, відео- та аудіозаписи, які можуть поставити під загрозу віру або мораль.