Дайджест

«Повнота щастя – це моменти в Господі, коли ми можемо жити, навіть повністю втративши контроль», – брат Георг із Тезе

08 Червня 2012, 16:05 1771


Роздумами на тему молодості, молитви та покликання людини поділився брат Георг, один із відомих у нашому регіоні братів з Тезе. Брат Георг водночас з численними обов’язками відповідає за налагодження доброї співпраці із молодими людьми Східної Європи, зокрема й України.

У розмові він скромно наголосив, що не вважає себе і своїх співбратів «майстрами духовності», однак тішиться, що їм вдалося знайти один із можливих шляхів до Бога. Придивитися ближче до цього шляху за допомогою друкованих слів пропонуємо й нашим читачам.

– Чому сьогодні для молоді цікаво бути з Богом? Що Бог дає людині такого, чого не можна знайти в іншому місці? Чому люди приїжджають у Тезе: через молитву, тишу, братів, атмосферу чи інші причини?

– Так, це правда, що люди починають активніше шукати Бога. Ми також дуже приємно вражені, що молоді люди постійно до нас приїжджають, і ще досі й самі не маємо відповіді на це запитання. Однак це показує, що в кожній людині є якась глибока потреба. Ми віримо, що Господь створив нас на Свій образ і заклав у нас потребу йти далі, прагнути більшого, бо те, що ми маємо в житті, що нас оточує, ніяк не може бути достатнім. Звідси наша потреба у стосунках, потреба у самому Господі, що робить людину сильнішою, навіть тоді, коли неможливо чітко її виокремити, однак це діє. І якраз ця особливість дуже яскраво відчувається в молодих людях, тих, які приїжджають у Тезе.

– Ісус був також молодою людиною, який прийшов у світ та помер за нього. Він є символом глибокого змісту життя молоді. Молоді люди мають в собі щось особливе, попри те, що здебільшого ще не досягли багато, однак у них є акумульована сила, потуга досягати високої мети. І прикладом є те, що й Господь виявив Себе у світі також молодим…

– Безперечно. Господь вірить у нас. Це можна побачити і в Біблії. Інколи ми можемо називати це «секретом Ісуса». Ісус перебував у ідеальних стосунках зі своїм Отцем. Це видно в моменті хрещення, коли голос Господній сказав: «Це є Син мій возлюблений». Гадаю, що Господь в цьому фрагменті промовляє не лише до Ісуса, але до кожного з нас. І нашим завдання є пам’ятати та щоразу наново відкривати собі зміст цих слів Господа – «Я тебе вподобав». Для молодої людини важливо розуміти, що в житті, окрім рідних, є ще Хтось рідніший. Це розуміння надає незбагненну силу. Бо суспільство часто вимагає дуже багато, при цьому незважаючи на кожну окрему людину, як на особистість. А Господь вірить у кожного, любить – це і є тим джерелом незбагненної сили. Ці стосунки любові насправді означають дуже багато, особливо для молодих людей.

– Чи стають люди направду сильнішими з Богом, адже побутує думка, що сильнішим можна стати через гроші, суспільне становище та інші чинники?

– Постійна потреба в Господі допомагає нам знайти щасливе життя. Час до часу ми досвідчуємо того, що життя є даром, даром, який ми маємо прийняти. І що головне, ми не є джерелом життя. Ми б хотіли бути центром Всесвіту, але ми не є ним. Інколи в нашому житті є моменти, коли ми відчуваємо себе дуже щасливими, пізнаємо повноту життя – і це точно не ті моменти, коли в наших руках зосереджена якась конкретна сила. Це ті моменти, коли ми можемо жити, коли повністю втратили контроль. Це моменти повноти життя, які є наповнені любов’ю до іншого, особливо до Бога. Для прикладу, ми, брати Тезе, – не є майстрами духовності, однак ми знайшли один із можливих способів.

– А як Ви знайшли себе в Тезе?

– Вперше я потрапив до Тезе напевно 15 років тому. Сталося так, що прийшов туди сам. Перед тим з друзями чув про Тезе і ми хотіли туди поїхати разом, однак вони не змогли, тому я поїхав сам. Я декілька разів відвідував Тезе, оскільки знайшов там якусь містерію, яку не міг розгадати одразу. Для мене спосіб життя братів з Тезе виглядав дуже автентично і я прагнув його зрозуміти.

– А хто пише пісні Тезе?

– О, це робить дехто з братів разом з нашими друзями. Переважно, це тексти зі Святого Письма, послань або слова святих. Це короткі фрагменти, які легко розуміти, співати і які сприяють молитві. Спочатку нові пісні ми співаємо лише з братами, потім з нашими волонтерами, а вже влітку ми пробуємо співати разом приблизно із трьомастами особами. І так пісня розвивається і на завершення, якщо вона добра, ми поміщуємо її в пісенник. Щороку ми видаємо новий пісенник, до складу якого входять нові пісні. Зазвичай ми акомпануємо пісні з допомогою гітари. Хоча буває, що дехто з волонтерів має з собою флейту, віолончель чи інші інструменти. Однак, на мою думку, гітара найкраще допомагає при співі пісень. А деякі з наших братів навіть мають музичну освіту – вони талановиті музиканти.

Загалом молитва Тезе має початки в традиційній молитві, зокрема в західній монашій традиції, яка піддалася візантійським впливам. Моління псалмами, читання Святого Письма, тиша, «Отче Наш», прохання та інші пісні – все це вже стало традиційною молитвою в Тезе, яка має глибоке монастирське коріння. Однак, фактом залишається й те, що всі молитви Тезе дібрано і складено так, щоб могли молитися різні люди. Молитви складені також так, щоб завдяки їм людина змогла розпружитися, «відключитися» від зовнішнього світу.

– Як Ви гадаєте, чи можливо залишатися з Богом у такому хаосі цивілізації, коли людина постійно поспішає і метушиться?

– Я вірю, що Господь може знайти нас, де б ми не були. Щоправда, ми потребуємо час до часу зупинитися, прислухатися для того, щоб відчути присутність Бога.

– За Вашими спостереженнями, в яких регіонах проживає найактивніша молодь?

– Це правда, що найактивнішою в Тезе є молодь із Західної Європи. Причиною є близьке розташування, тому молодь звідси така активна. Але географічно Тезе є дуже близьким до Кюрі, а в середньовіччі Кюрі було центром західного християнства. Там були монастирі з тисячами монахів. Фактом є те, що багато речей у монастирях змінилося, зокрема після Реформації. Реформація стосувалася зокрема древньої традиції щодо заможності монастирів. Однак не можна забувати про внесок монастирів у розвиток науки, зокрема книгодрукування. І Тезе стало частиною цієї монастирської традиції. Тезе сьогодні залишається убіжищем монастирського життя, життя, яке має на меті вести до Царства Божого, показати, що Царство Боже є поряд, показати напрямок для майбутнього.

– А як Ви ставитися до різноманітних молодіжних рухів як в Європі, так і в Азії чи Африці, Америці? Чого цим людям бракує?

– Ці люди часто прагнуть солідарності, прагнуть бути почутими. Я вважаю, що ми, як християни, не можемо закривати очі на подібні речі. Людство повинно виробити нову методику солідарності. От наприклад, коли стається якийсь катаклізм і є багато постраждалих, то одночасно є й багато людей, які прагнуть допомогти чи грошами, чи іншими матеріальними речами. І такі молодіжні рухи часто є виявом потреби нової солідарності, яку ми б прагнули разом витворити, за якої молодь багатьох країн могла робити свій внесок у справи світового масштабу.

– А як молодь може вирішувати власні проблеми? Як допомогти їй?

– Передусім, вважаю слід заохочувати молодь до дій, а також допомагати їм втілювати дії у життя. Вже бувало чимало пропозицій, але відповіді й досі немає. Щороку ми пропонуємо певну тему для роздумів. Цьогорічна тема: «Солідарність і довіра». Довіра, яка потрібна на всіх рівнях.

– Як Ви ставитеся до світогляду людей до тридцяти років?

– Насправді є відмінність між молоддю Східної та Західної Європи. Тут розрізнення проявляється у здатності людиною приймати рішення – навчання, сім’я, робота, релігія, що якраз дуже складно молодим людям. І ми в Тезе намагаємося допомогти, заохочуємо їх приймати рішення, щоб вони й надалі були відповідальними.


– Як щодо екуменічної діяльності Тезе? Ваша участь у Всесвітній Раді Церков…

– Ми не є професіоналами в екуменізмі. Деякі люди так вважають, але ні. Я вважаю, що попри всі богословські дискусії, які також є дуже важливими, одночасно потрібно поглиблювати наше розуміння того, що Христос присутній у приватному житті людині, в житті Церкви, всієї спільноти та в житті інших. Тобто, це означає відкривати Христа в інших. У православній традиції існує дуже вдале зображення П’ятдесятниці, коли Святий Дух сходить на апостолів, які стоять півколом. Я вважаю, що саме це півколо дуже символічне, адже показує необхідність присутності й інших також. Потрібно відкривати для себе Христа в інших Церквах, тобто йти вперед у цьому екуменічному діалозі. А як цього можна досягти? Думаю, за допомогою відвідин один одного та спільною молитвою.

Розмовляла Юля Гнатів, Духовність

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

молодь Тезе

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity