Ми живемо в епоху прекрасних форм, за якими важко помітити зміст. Тіло більше не дар, а проєкт для вдосконалення: вправи, дієти, уколи, скальпелі, нарощення, вживлення, імпланти, вініри… Це якийсь незбагненний парадокс – сучасна людина, яка понад усе прагне уникнути болю і страждань, осягнути дзен і створити власне хюґе, добровільно терпить різного роду втручання, біль, самозречення та дискомфорт заради покращення своєї зовнішності та ще й платить за це шалені гроші.
Це, мабуть, уперше з античних часів тіло знову стало буквально божком, ідолом сучасності. Раніше тіло служило людині, а зараз це людина служить тілу. Служить ревно і з побожністю, якій позаздрили би всі боги Олімпу, якби існували насправді. Раніше людина боялась згрішити проти Божих заповідей, тепер вона боїться згрішити проти естетичних вимог індустрії краси. В епоху, яка увійде в історію як час боротьби з гендерними стереотипами, мітингами за рівність статей та свободу вибору, тіло чомусь стало знаряддям поневолення. Рабство повернулося, але у більш завуальованій формі: вхід через спортзали, кабінети косметологів і пластичних хірургів. Інстаграм заливає рекламою ін’єкційної корекції мімічних зморшок, контурної пластики губ та безлічі інших процедур, які приберуть з вашого обличчя індивідуальні риси і перетворять вас на одну із сотень тисяч тих, хто «у тренді».
Здається, ті часи, коли тіло розглядалося як храм душі, як знаряддя для служіння, як те, що минає, але несе красу, коли перебуває в гармонії з внутрішнім світом, минули назавжди. Сьогодні тіло — це нова релігія. У цій новій релігії бути некрасивим, або що ще гірше, старіти чи просто виглядати на свій вік — це тяжкий «гріх». «Подбай про себе», — повторюють як мантру інфлюенсери, рекламуючи косметичні засоби, клініки естетичної медицини та харчові добавки. Гасло наче й хороше, правильне, але ж насправді йдеться зовсім не про здоров’я, не про силу і навіть не про самопочуття. Йдеться про зовнішність. Про те, щоб бути «естетичним», бо інакше станеш об’єктом зневажливого осуду.
Проте кожен, хто бодай раз у житті бачив зблизька немовля, той зі мною погодиться – насправді ми всі народжуємося неймовірно гарними. Бог, створюючи людину, був дуже щедрим до неї. Новонароджена людина – це шедевр, яким усі захоплюються. А потім цей бездоганний шедевр підростає і потрапляє у потік нескінченних порівнянь, оцінювань і спроб втиснутися у кимось вигадані параметри. Надто худа/занадто повна, надто малий/завеликий бюст, зріст не той, талія не там, ноги не від вух…
Найбільше від цього потерпають жінки. Тиск родини, середовища і суспільства, які доводилося витримувати раніше, тепер підсилюється модою на вічну молодість. Це лягає на жіночі плечі непосильним тягарем, змушуючи приймати рішення, про які потім доведеться щонайменше шкодувати, а у гіршому випадку платити здоров’ям. Ми живемо у часи суцільних протиріч — ніколи ще із такою швидкістю та розмахом не руйнувалися рамки та традиції, а одночасно ще ніколи шаблони та стереотипи не були настільки обтяжливими, а вимоги до зовнішнього вигляду жінок не були настільки невиправдано високими та суперечливими. Тож розгублено роззираючись навсебіч, ми із подивом бачимо, наскільки сильно відрізняється сучасний список вимог від того, який жінці «висувало» суспільство/мода/звичаї ще якихось 20–30 років тому. Жінками маніпулюють, як маріонетками: з кожного праски айфона їм транслюють культ вічної молодості, ефектної доглянутості, кар’єрного розвитку, постійного ресурсу, спійманого моменту, легкості буття і ще хто зна чого. У цю пастку потрапляють і дорослі жінки, які дали собі вмовити, що виглядати на свій вік – соромно, і зовсім юні, які ще не зовсім виросли, але вже бояться старішати.
Сучасна культура буквально одержима молодістю. Жінці нав’язують думку, що її цінність визначається зовнішністю, а старіння — це майже особиста поразка. Жінкам відмовляють у праві на звичайні біологічні процеси, якими є дорослішання та старіння, і які відбуваються з усім у природі. Косметична індустрія заробляє мільярди, продаючи «еліксири вічної молодості». Численні б’юті-процедури, пластичні операції, фільтри в соцмережах — усе це формує уявлення про те, що старіння потрібно приховувати, а не приймати.
Якщо раніше після 40 вже не пасувало виглядати молодо, одягатися яскраво і жити цікаво, то тепер жінок до цього не просто заохочують – від них цього буквально «вимагають». Тепер жінку вже не засуджують за її кар’єрні амбіції — її засуджують за зморшки. Її більше не «прив’язують» до плити і побуту, тепер від неї очікують, що вона не буде зациклюватися на сім’ї та материнстві. Сьогодні головне — збереження активного робочого графіку незалежно від життєвих обставин, спортивна фігура та юний вигляд.
Нас змушують дивитися на себе крізь лінзу, налаштовану б’юті-блогерами, пластичними хірургами, фешн-індустрією та косметологами. Ми постійно дивимося на себе очима чоловіків, які нас оточують вдома чи на роботі. Але майже ніколи очима Бога, закоханого у своє творіння. Ми так звикли відображатися у кривих дзеркалах, що перестали сприймати своє справжнє відображення. А воно прекрасне у будь-якому віці і з різними параметрами. Ми відмовляємося від власної індивідуальності, щоби відповідати стандартам, які вигадали ті, хто нас навіть не знає. Косметична індустрія зміщує фокус з жіночого розуму, серця і душі на тіло і обличчя, щоб врешті уніфікувати і стандартизувати жінку як об’єкт. Ми й самі, дивлячись на інших, швидше помітимо складки, зморшки, целюліт, не той тон засмаги і не той відтінок тонального крему, аніж саму людину з її життєвою історією. Тіло перестає бути носієм людяності. Зосереджені на відображенні власної зовнішності, ми перестали бачити у собі риси Бога. Ми зайняті оцінюванням себе та інших, постійними порівняннями, бо «людина дивиться на лице, Господь же дивиться на серце» (1 Сам 16,7). Тож нам варто замислитися, чи ми все ще здатні дивитися на себе і на інших Божими очима.
Пластичні хірурги кажуть нам, щоб ми не обманювали себе – без їхніх послуг красиво постаріти нам не вдасться. Але вони не беруть до уваги факторів, які більше, ніж зовнішність, роблять нас гарними (а їхня відсутність — потворними) – це наповнення нашої душі, глибина нашої думки, делікатність обіймів; почуття гумору, доброта, чуйність, вразливість. Ніякі зморшки і сивина не спотворять людину, яка світиться Божим світлом, бо живить свою душу Таїнствами; щиро усміхається; любить людей; вміє прощати і просити пробачення; знає свої обмеження, але вміє бути жертовною; знає свої можливості, а відтак не дозволяє себе використовувати… Так багато всього робить нас нами – неповторними, незамінними, не подібними до нікого, крім Того, на чий образ і подобу ми створені. Звісно, це не означає, що треба занедбати себе, проповідувати естетичну байдужість та впадати у крайнощі. Зовсім ні. Турбота про здоров’я, зовнішній вигляд, чистоту та охайність має сенс і свою цінність. Добре виглядати і турбуватися про своє тіло — не гріх. Це навіть наш обов’язок. Але коли турбота про тіло витісняє турботу про душу, коли спортзал стає важливішим за храм, а косметологія стає релігією, тоді людство починає дрейфувати в бік безумства. Бо розум уже не служить пізнанню істини, а воля вже не шукає вищого блага. Усі зусилля йдуть на те, щоби спинити час та біологічні процеси.
Тож, любі жінки, не засмучуйтеся тим, що молодість минає і ваше тіло змінюється. Воно все ще ваше — любіть його, шануйте, турбуйтеся про своє здоров’я, дбайте про свій зовнішній вигляд, але не дозволяйте собі вмовити, що ви вже більше не красиві, тому що вам уже «за» і що лише позбувшись зморшок ви знову будете чогось варті. Навпаки – ваша зовнішня краса тепер наповнена внутрішньою зрілістю, вашим життєвим досвідом, свободою від чужої думки, впевненістю у власній гідності та вартості. Ваш вік — це скарб. Діти виросли і стали самостійними, а ви все ще у розквіті своїх можливостей. Ви здатні змінювати світ і робити його кращим, дбаючи не лише про свою родину, але й піклуючись про тих, хто переживає складні життєві обставини. Тепер ви можете дарувати свій час і знання благодійним проектам, волонтерським ініціативам чи просто допомагати при ваших парафіях та спільнотах. Ви також можете здобути нову професію, отримати додаткову освіту чи просто опанувати якісь нові навички і сяяти там, куди кличе вас Бог.
фінансово.
Щиро дякуємо!
