Фестиваль «ПОДИХ ЖИТТЯ» закінчився. Учасники поїхали, намети розібрали, усе прибрали. Організатори підбивають підсумки, пишуть звіти. Вже минуло кілька тижнів по закінченню фестивалю, цікаво, чи є життя після фесту?
Марія Паюк
«Фест супер. Тільки мало, хотілося б побути хоч тиждень. Кожен день робота, буденні справи, все давить на тебе… А тут відключаєшся від світу, метушні, отримуєш більше часу для спілкування з Богом і ближнім, а головне – маєш можливість та час трохи розібратися з самим собою. Для мене – це, насамперед, відпочинок для душі (який інколи потрібний як ковток свіжого повітря), позитивний заряд, щоб йти далі…
Спілкування з людьми близькими по духу надихає, що можливо наш світ ще не такий безнадійний і з Божою допомогою ми можемо його змінювати. Хочеться щось робити для цього, не марнувати часу, не боятися, бути відкритим (деколи мені це важко дається)…
Після самого фесту нелегко повернутися до реального життя. Думками я ще там, хочеться вже на наступний. :)»
Аліна Голюк
«Чи є життя після фестивалю? Є,але воно зовсім інше. Ти повертаєшся до своєї домівки, до повсякденного життя,все змінюється, все зовсім інше. Фестиваль – це, ніби, коротеньке життя, яке ти переживаєш кожного року, і кожного року воно різне. В перші дні після фестивалю важко звикнути до того життя, яке було ДО фесту. Після усіх конференцій,відвертих розмов,ти справді змінюєшся,щось всередині спонукає стати кращим, ніби вмикається кнопка «Стати справжнім,тим яким ти є всередині,а не тим,ким хочеш бути для оточуючих.»
Після фестивалю я зовсім по-іншому подивилася на своє життя, захотіла його повністю змінити. Я ніби заглянула у свою душу і зараз справді йду до того, щоб стати кращою,сильнішою у своїй вірі.
Я дуже-дуже вдячна усім хто доклав зусиль, щоб цей фест був тут,у нас в Україні,та і взагалі,тим хто доклав зусиль,щоб він відбувся.»
Дзвенислава Набитович
«Після фесту мені один друг сказав: «Я тебе вже давно в такому ентузіазмі не бачив!» Моя святиня … хочу приїжджати туди частіше … так потребую Літургії … Зараз ще частіше почала на неї ходити,а то тепер така туга за Богом. Як каже мій друг: «Бути гарячим можна лише тоді, коли близько до вогню».
Щодня прослуховую і прослуховую «Nic, nie musisz mówić nic!. Також є намір змінюватися в кращу сторону, адже фестивальна радість залишається в моєму серці й зараз. Дякую Богові та організаторам.”»
Наталя Гриб
«….здавалося б такий короткий час, всього 5 днів фестивалю, але за цих 5 днів я зрозуміла більше речей, ніж за все моє життя. Після слів отця : «Бог тебе любить» не можу пояснити як, але я просто відчула Його любов. Найприємнішим і найбільш неочікуваним було те, що я спочатку думала, що їду на звичайний фестиваль, де буде багато молоді і я зможу просто гарно відпочити, провести час. Мої сподівання здійснилися, але крім того я отримала і масу духовного задоволення.
Звичайно, більш цікавим фестиваль в Тиврові зробили гості з Німеччини. Надзвичайно веселим і приємним було спілкування з ними
З нетерпінням чекаю наступного літа, щоб знов поїхати до Тиврова і зустріти там своїх старих однодумців і познайомитись з новими.»
Олександр Грінчук
«Перш за все, на фестивалі було дуже класно. Атмосфера чудова, гарна можливість поспілкуватися з однолітками. Найбільше сподобалися постійна Адорація Ісуса в Пресвятих Дарах в капличці, концерти, де справді можна було веселитися в християнському дусі. Пізнавальними були конференції. Повертатися додому зовсім не хотілося.
Після повернення здавалося, що це так довго чекати на наступний фестиваль, але потім я зрозумів, що не можна жити лише одним фестивалем, потрібно кожного дня намагатися знайти більше часу для Бога. Саме це і хочу змінити в своєму житті. З нетерпінням очікую на наступний фестиваль!!!»
Ольга Астаф’єва
«Слава Ісусу Христу! Фестиваль допоміг мені усвідомити, хто є я і хто-Бог. «ПОДИХ ЖИТТЯ» справив на мене тільки позитивне враження! Була маса знайомств, адже приїхало досить багато людей з Польщі, Німеччини і України. Дуже цікаві конференції, проповіді і сама тема фестивалю «Матерія, Містерія і я». Добре, що є такий фестиваль, адже після проповідей, спілкування зі своїми однодумцями, щось змінюється в мені, моє ставлення до життя, людей, до самого Бога! «ПОДИХ ЖИТТЯ» є таким зарядом на весь рік, хочеться більше ходити на Службу Божу, на зустрічі молоді, просто жити з Богом. Надіюсь, в наступному році приїде ще більше молоді і відчують цю атмосферу.»
фінансово.
Щиро дякуємо!
