Одного дня диявол постановив збільшити ефект своїх злих діянь. Він зібрав начальників департаменту і головний штаб дивізії пекельної пропаґанди і реклами, аби придумати нові кампанії спокус і пасток для людей, а також нові способи, щоб знищити сенс їхнього життя.
– Скажи їм, що Бога немає, – запропонував один чорт.
Диявол буркнув:
– Я волів би щось не настільки очевидне!
– Скажи їм, що жодна з їхніх дій не має результату, – сказав другий.
Диявол похитав головою і відповів:
– Вони вже й самі так думають.
Третій запропонував:
– Скажи їм, що вони настільки віддалилися від дороги закону, що їм більше ніколи не вдасться на неї повернутися, бо люди не можуть змінитися.
Диявол відказав:
– Я вже це пробував…
Слова попросив найстарший і найхитріший з усіх чортів:
– Нехай просто вірять, що мають іще багато-багато часу…
Диявол задоволено усміхнувся:
– Це справді добра ідея!
Якби я знала, що це востаннє – дивилася б на тебе, коли засинаєш. Накрила б тебе ліпше ковдрою, подякувала б Господу за твоє цінне життя. Подивилася би трохи, як спиш.
Якби знала, що це востаннє – провела би тебе аж до дверей, коли виходиш, поцілувала би, обійняла і попросила повернутися, аби ще раз тебе поцілувати.
Якби знала, що це востаннє – слухала би твій голос, вимкнула би телевізор, відклала б газету і всю увагу присвятила тобі. Запам’ятала би звук твого голосу і блиск твоїх очей.
Якби знала, що це востаннє – слухала би твій спів, співала би з тобою, а далі попросила заспівати ще раз.
Якби знала, що це востаннє я з тобою – надавала би великого значення тій хвилині. Не клопоталася б тарілками, подвір’ям, навіть сплатою рахунків.
Якби знала, що це востаннє – прагнула б бути з тобою завжди.
Якби знала, що це востаннє ми разом – прагнула б бачити тебе щасливим. Приготувала б твої улюблені страви, пограла би з тобою у твою улюблену гру. Взяла б один день відпустки, щоб бути з тобою. Не переймалася б занадто складанням забавок і застелянням ліжка. Нагадала б тобі, як багато для мене важиш. Сказала б тобі, що дуже прагну, аби ти пішов до Раю. Сказала би, щоб ти був сильний. Сказала б, що люблю тебе – і ми зі сміхом ділилися б нашими улюбленими спогадами.
Якби знала, що це востаннє – читала б разом з тобою Святе Письмо і ми разом помолилися б до Бога. Я подякувала б Господу за те, що ми зустрілися, і за те, що так чудово нами опікувався.
Якби знала, що це востаннє ми разом – плакала б, тому що хотіла б провести більше часу з тобою.
Якби знала, що це востаннє…
Я зовсім не знаю коли настане отой останній раз. Господи, поможи мені виявити свою любов до всіх людей, котрі справили вплив на моє життя.
Це може бути останній раз, коли ми разом.
Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
Історію надано видавництвом «Свічадо» у рамках акції «Місяць із Бруно Ферреро».
Нагадаємо, відомий католицький священик та автор багатьох бестселерів Бруно Ферреро приїде до Львова 14 вересня.
Українською мовою вийшли такі книги Бруно Ферреро:
«Звуки арфи»,
«Політ сокола»,
«Життя — це все, що ми маємо»,
«Це знає тільки вітер»,
«Сорок казок у пустелі»,
«Часом досить промінчика»,
«Спів польового цвіркуна»,
«Таємниця червоних рибок»,
«Кола на воді»,
«Троянда також важлива».
фінансово.
Щиро дякуємо!
