Сьогодні, 29 листопада, національні телеканали та радіостанції Європи транслюють передачі, репортажі, дискусії та фільми, присвячені проблематиці бідності. Про боротьбу з бідністю нерідко у своїх промовах говорив і Папа Бенедикт XVI. Зокрема, про це йдеться в його посланні з нагоди Всесвітнього дня миру, що відзначався 1 січня 2009 року.
Драма бідності, яка топче права сотень мільйонів людей, сприяючи та підсилюючи конфлікти «накладає свій відбиток на свідомість людства». Тому слід долати убогість, щоб будувати мир, а це вимагає пройти відповідний шлях, тобто «змінити стилі життя, моделі виробництва та споживання, уставлені структури влади, які сьогодні управляють суспільством». Не йдеться лише про зовнішні зміни. Необхідно відкинути ментальність, яка вважає убогих тягарем і нав’язливими особами, які претендують на споживання того, що виробили інші. Потрібно дивися на бідних з усвідомленням того, що всі ми є учасниками єдиного Божого плану – покликання будувати одну родину. Ці несправедливі устрої, які, швидше чи пізніше, від усіх вимагають звіту, спричинені жадібністю та обмеженістю кругозору – пригадує Папа, і стверджує, що лише нерозсудливість може спонукати будувати позолочений дім там, де довкола існує пустеля чи деградація.
Бенедикт XVI викриває поглиблення прірви між багатими та бідними, теперішню продовольчу кризу, яка відзначається не так браком харчів, як труднощами, пов’язаними з доступом до них та різними спекулятивними явищами. Папа також звертає увагу на разючу диспропорцію між проблемами, пов’язаними з бідністю, і з заходами, які приймаються, аби з нею боротися та одночасним зростанням видатків на озброєння. Убогі країни, зокрема, африканські, потерпають від подвійного виключення: вони мають найнижчі прибутки, а ціни на їхні сільськогосподарські продукти та корисні копалини зростають повільніше, ніж ціни промислових товарів, вироблених у багатих країнах. У Посланні з нагоди Всесвітнього Дня Миру Папа також вказує на негативні наслідки фінансової системи, яка ґрунтується на логіці короткотермінового зиску, що не бере до уваги спільне благо і є небезпечною для усіх, зокрема, й тих, кому вдається видобути користь під час так званих періодів фінансової ейфорії.
У Посланні згадується і про тих, які пов’язують бідність із демографічним розвитком, у зв’язку з чим на міжнародному рівні пропагують кампанії, спрямовані на зменшення народжуваності, також і за допомогою методів, які не шанують гідності жінки та прав подружжя, а у серйозніших випадках – теж і права на життя. «Винищення мільйонів ненароджених дітей в ім’я боротьби із бідністю, – пише Бенедикт XVI, – насправді є знищенням найубогіших з-поміж людей». Папа звертає увагу на такі об’єктивні дані: країни, які останніми роками подолали бідність, відзначаються значним демографічним зростанням, виходячи на міжнародну арену як нові економічні потуги, здійснюючи швидкий розвиток саме завдяки великій кількості населення.
Що ж робити? Глобалізація, як стверджує Бенедикт XVI, повинна керуватися солідарністю, тому що сама по собі вона не здатна будувати мир, а навпаки, в багатьох випадках стає причиною поділів і конфліктів. Потрібно боротися проти злочинності та інвестувати у виховання, яке розвиватиме особливу культуру ініціативи. У цьому контексті Папа уточнює, що політика надмірної державної опіки є в корені багатьох крахів у допомозі бідним країнам. Необхідно надати більше простору для діяльності громадянського суспільства.
Але, врешті-решт, боротьба з бідністю потребує людей, які глибоко відчувають братерство і в кожному убогому вбачають Христове обличчя, зазначає Бенедикт XVI, а тому звертається «до кожного Христового учня і до всіх людей доброї волі з гарячим закликом відкрити серця до потреб бідних і зробити все можливе, щоб допомогти їм. Адже залишається незаперечною аксіома, що «боротися з бідністю означає будувати мир».
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
