Вагітність 26-річної Каті Роув хотіли «перервати за медичними показаннями», але побачивши на УЗД личко хлопчика, вона вирішила доносити та народити його, хай там що.
На жаль, невтішні прогнози медиків справдилися, крихітний Лучіан, який народився з серйозною патологією мозку, прожив лише 9 годин.
Катя каже, що в жодному разі не шкодує, що пройшла цей шлях до кінця та встигла пригорнути своє дитя.
Про це пише The Daily Mail.
Перші підозри в лікарів з’явилися під час другого УЗД на 20-му тижні. Подальші обстеження лише підтвердили наявність у малюка серйозної патології мозку, і на 24-му тижні Каті та її партнерові Шейну Джонсону запропонували вбити дитину, викликавши аборт через штучні пологи.
«Ми були вбиті, коли нам сказали, що патологія мозку в нашого сина настільки серйозна, що є несумісною з життям, і ми маємо подумати про переривання», – пригадує жінка.
Побачивши на екрані монітора, як малюк рухає рученятами та усміхається, Катя зрозуміла, що просто не зможе обірвати його життя.
«Якщо він міг усміхатися, гратися та відчувати, тоді, попри його патології, він заслуговував на те, щоби насолоджуватися життям, яке йому лишилося, байдуже, наскільки коротке. Лише те, що його життя було б нетривалим або інакшим, не означає, що він не заслуговував на нього», – говорить вона.
«Незважаючи на всі ті жахливі речі, які мені казали, у мене всередині якість його життя здавалася чудовою і ніяк не відрізнялася від тієї, що в будь-якої іншої дитини, на нього було радісно дивитися… Мені казали, що він ніколи не ходитиме і не говоритиме, а під час дослідження він весь час крутився і рухався», – згадує Катя.
Лікарі попередили майбутніх батьків: якщо малюк і виживе, то решту свого життя потребуватиме цілодобового догляду і проживе не більше 5 років. Коли він народився, стало зрозуміло, що рахунок іде на години. Каті дозволили взяти сина на руки.
«Це був, безсумнівно, найщасливіший момент мого життя. Лучіан міг померти в мене в матці будь-якої миті, але протримався досить довго, щоби ми могли познайомитися як слід», – розповідає жінка.
«Любов та радість, яку я відчула тієї миті, коли вони поклали Лучіана мені на руки, сказали мені, що все це було того варте… Я думала, що не захочу бути матір’ю, але Лучіан навчив мене, що це – найпрекрасніша робота на світі, і я завжди буду йому вдячна», – каже вона.
За матеріалами: Українська правда. Життя
фінансово.
Щиро дякуємо!
