«Фундаментальною поставою кожного доброго Пастиря є віддати життя своє за овець. Це, насамперед, стосується Наступника святого Петра, Пастиря Вселенської Церкви. Бо настільки, наскільки вищим та універсальнішим є душпастирський уряд, тим більшою повинна бути любов Пастиря», – так кардинал Анджело Содано, Декан Колегії Кардиналів, висловився про майбутнього Папу під час урочистої Служби Божої за вибір Папи, яку він очолив в базиліці Святого Петра у Ватикані у співслужінні Колегії Кардиналів.
У світлі уривка з 88 Псалма «про ласки Господні співатиму повіки», проповідник зазначив, що ці слова впроваджують нас у споглядання Того, Який завжди з милосердною любов’ю чуває над Своєю святою Церквою, підтримуючи її крізь віки, оживляючи її Святим Духом. «Також сьогодні, з таким внутрішнім наставленням, бажаємо жертвуватися з Христом Отцеві Небесному, щоб подякувати йому за сповнену любові підтримку, яку Він завжди виявляє до Своєї святої Церкви, а особливо хочемо подякувати Йому за світлий понтифікат, даний нам через життя та служіння шанованого Папи Бенедикта XVI, якому також складаємо свою подяку», – сказав він.
Ця молитва, – вів далі кардинал Содано, – це також прохання до Господа Бога, щоб дав наступного доброго пастиря для Своєї Церкви, а підтримкою для всіх є євангельська обітниця: «Ти – Петро, і на цій скелі збудую свою Церкву, і ворота пекельні її не подолають».
Коментуючи пророцтво з Книги Ісаї, яке було прочитане під час Служби Божої, Декан Кардинальської Колегії зазначив, що ці слова, взяті з так званої «Книги розради», є пророцтвом, зверненим до народу, приреченого на вигнання, якому Бог передвіщає прихід Месії, сповненого милосердям, який зможе сказати: «Дух Господа Бога на мені… Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невільникам свободу, ув'язненим відкрити очі, проголосити рік Господнього благовоління».
Це пророцтво здійснилося в Ісусі Христі. Він же доручив продовжувати Свою місію пастирям Своєї Церкви. «Ця місія, – сказав кардинал Содано, – зобов’язує кожного священика та єпископа, але ще більше ця місія зобов’язує Єпископа Риму», який є Наступником святого Петра, якого Христос запитував: «Чи любиш мене більше, як оті?.. Отож, паси мої вівці». Саме любов є спонукою для пастирів Церкви здійснювати своє служіння всім людям всіх часів, від безпосереднього харитативного служіння, до вищого, яким є «жертвування людям світла віри, сили Христової благодаті».
Друге читання, яке прозвучало під час Святої Меси – це уривок з Послання святого Павла до Ефесян, написане саме з Риму, де Апостол відбував своє ув’язнення. «Це – прекрасне послання, в якому святий Павло представляє таїнство Христа і Церкви», – зазначив проповідник, пояснюючи, що перша частина є доктринальною, а в другій апостол Павло навчає про практичні наслідки, звертаючи особливу увагу на єдність: «Отож, благаю вас я, Господній в'язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано, в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові, стараючися зберігати єдність духа зв'язком миру». Апостол також пояснює, що в цій єдності існує різноманітність дарів, але вона служить збудуванню одного Христового Тіла. «І саме задля єдності Свого Містичного Тіла Христос послав Свого Святого Духа, одночасно, встановивши Апостольський збір, між якими вивищив Петра, як видиму основу єдності Церкви», – наголосив кардинал Анджело Содано, пригадуючи і про покликання всіх співпрацювати з Наступником святого Петра.
Євангельський уривок переніс учасників богослуження до подій Тайної Вечері, коли Господь сказав Своїм апостолам: «Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як я вас полюбив!» А на іншому місці, як зауважив Декан Кардинальської Колегії, Ісус сказав, що немає більшої любові, як той, хто життя своє віддає за друзів. У цьому контексті проповідник зазначив, що «фундаментальним наставленням кожного доброго Пастиря є віддати життя своє за овець. Це, насамперед, стосується Наступника святого Петра, Пастиря вселенської Церкви. Бо настільки, наскільки вищим та універсальнішим є душпастирський уряд, тим більшою повинна бути любов Пастиря».
Проповідник пригадав, що в дусі любові до Церкви та до всього людства, останні Римські Архиєреї започаткували численні благодійні ініціативи для добра окремих осіб, народів та міжнародної спільноти, сприяюючи справедливості і мирові. «Молімося, щоб майбутній Папа міг продовжити це невпинне діло на світовому рівні. Зрештою, це служіння милосердної любові є частиною внутрішньої природи Церкви» – сказав він, пригадуючи вчення Папи Бенедикта XVI.
«Браття, – закликав на завершення декан Колегії Кардиналів, – молімося, щоб Господь Бог подав нам Папу, який з великодушним серцем здійснюватиме цю благородну місію. Просимо цього за заступництвом Пресвятої Марії, Цариці Апостолів, і за заступництвом всіх мучеників і всіх святих, які протягом століть вчинили славною цю історичну Римську Церкву».
фінансово.
Щиро дякуємо!
