Проповіді

Папа – священикам: «Вийдіть із зони комфорту»

29 Березня 2013, 18:15 2767
Папа Франциск

Меса освячення мира й благословення єлею.
Папа Франциск: Пастир повинен «пахнути» своїми вівцями.

Будьте пастирами, «просякнутими запахом» своїх овець, а не маклерами й менеджерами в Церкві: цей дивний заклик Папа Франциск висловив вчора зранку, в Страсний Четвер, до священиків під час Меси освячення миру й благословення єлею, яку він здійснив у базиліці св.Петра разом з кардиналами, єпископами і близько 1600 священиками, які присутні в Римі. Під час богослужіння були освячені єлей і миро. Відправлявши свою першу месу Страсного Четверга у ролі Єпископа Риму, Папа Франциск закликав священиків «вийти» з того, що їм звично й близько, з комфортного існування, і йти на «околиці» життя, де люди страждають і де вони найбільш беззахисні перед тими, хто бажає відібрати їхню віру.

Ватикан

Проповідь Святійшого Отця Франциска


Дорогі браття і сестри,

Я з радістю відправляю першу Месу освячення мира та благословення єлею як Єпископ Риму. Вітаю усіх вас з любов’ю, особливо вас, дорогі священики, які сьогодні, як і я, згадуєте день свого Рукоположення.

Читання, а також Псалом говорять нам про «Помазаників»: про раба Яхве Ісаю, про царя Давида і про Ісуса, нашого Господа. У всіх трьох спільним є те,що памазання, яке вони отримали, призначене для помазання вірного народу Божого, служителями якого вони є; їхнє помазання – для бідних, ув’язнених, пригноблених… прекрасний образ цього «буття для інших» освяченого мира і єлею можна знайти в Псалмі 133: «Немов на голові найліпше миро, що на бороду стікає, бороду Арона, на комір його шат стікає». Образ розбризканого єлею, який стікає з бороди Арона по краях його освяченого одягу – це образ священичого помазання, яке через Помазаника досягає країв землі в обличчі священиків, котрі діють від Його Імені.
.

Папа Франциск

Священича одіж Первосвященика багата символами; одним з них являється символ імені синів Ізраїля, закарбованих на камені онікса, що прикрашали плечі ефоду, звідки походить наша сучасна казула: шість на камені правого плеча й шість на камені лівого плеча (пор.Вих 28, 6-14). Імена дванадцяти колін Ізраїля були також викарбувані на нагруднику (пор.Вих 28,21). Це означає, що священик здійснює Літургію, взявши на плечі довірений йому народ й носячи його імена вписані в своєму серці. Коли ми одягаємо нашу скромну казулу, було б непогано відчувати на своїх плечах тягар нашого вірного народу, а в серці – його лик, лики наших святих і мучеників, яких багато в наш час!

Стеля собору св.Петра

Від усієї цієї літургійної краси, яка полягає не стільки в прикрасах та драпіруваннях, скільки в присутності слави нашого Бога, яка сяє в Його живому та потішеному народі, перейдемо  тепер до дійства.  Дорогоцінне миро, яким помазується голова Арона, огортає  пахощами не лише його, але розливається навколо і досягає «околиць». Господь каже про це чітко: Його помазання для бідних, для ув’язнених, для хворих і для тих, хто засмучений і самотній. Помазання, дорогі браття, не для того, щоби ми могли самі пахнути, і ще менше – щоб ми зберігали його в ампулі, бо олія згіркне… а серце стане черствим.

диякон і Папа

Хорошого священика видно по тому, як помазаний його народ. Це явний доказ. Коли наш народ помазаний єлеєм радості, це помітно: наприклад, коли він виходить з меси з обличчям того, хто отримав добру новину. Нашому народу подобається слухати Євангеліє, яке проповідується з помазанням, подобається, коли Євангеліє, яке ми проповідуємо, досягає його повсякденного життя, коли сходить, на зразок єлею Арона, до країв реальності, коли воно просвітлює екстремальні ситуації, в «периферії», де вірний народ найбільш схильний до вторгнення тих, хто бажає пограбувати його віру.

Папа Франциск

Народ дякує нам, бо відчуває, що ми молились про повсякденні реалії їхнього життя, про його страждання і радості, про його тягарі й надії. І коли він відчуває, що пахощі Помазаника, Христа, приходить до нього через нас, то осмілюється довірити нам все те, що він би хотів донести до Господа: «помоліться за мене,отче, бо в мене є проблема», «благословіть мене, отче», «моліться за мене», – такі прохання є знаком того, що єлей помазання досяг країв одежі тому, що перетворився в молитву Народу Божого. Коли ми маємо такі відносини з Богом і його Народом і благодать проходить через нас, тоді ми – священики, посередники між Богом і людьми. Те, що я хочу підкреслити, зводиться до того, що ми повинні завжди оживляти благодать і розпізнати в кожному проханні, часом недоречному, часом суто матеріальному чи навіть банальному – але це лише на перший погляд, бажання нашого народу бути помазаним запашним єлеєм, знаючи, що у нас він є. Передчувати й відчувати, як відчував Господь, коли наповнював надією тугу жінки, котра страждала на кровотечу, коли вона доторкнулась до країв його одежі. У цей момент серед тисняви народу, Ісус втілює всю красу Арона в священичій одежі і з єлеєм, що стікає по ній. Це прихована краса, яка сяє лише для повних віри очей жінки, котра страждала на кровотечу. Навіть учні – майбутні священики – не можуть побачити, не розуміють: в «екзистенціальній периферії» вони бачать тільки безумство натовпу, що оточував Ісуса (пор. Лк 8,42). Господь же навпаки, відчуває, що сила божественного помазання дійшла до країв Його плаща.

освячення мира

Таким чином, потрібно «вийти», щоб відчути наше помазання, його силу і дієвість відкуплення: на «переферіях», де є страждання, пролита кров, сліпота, що прагне бачити, в’язні безлічі пороків. Не в пошуках себе чи в безкінечному самоаналізі ми зустрічаємо Господа: звісно, курси «допоможи собі сам» можуть бути корисними в житті, але якщо жити нашим священичим життям, переходячи від одного курсу до іншого, від методу до методу, то це зробить з нас пелагіан, применшену силу благодаті, яка діє і росте в тій мірі, в якій нам вдається з вірою давати себе іншим і давати Євангеліє, давати трохи помазання, яке в нас є тим, що не мають нічого.

диякони

Священик, який мало «виходить» з себе, який мало помазує – не кажу «зовсім не помазую» тому, що, слава Богу, народ краде в нас помазання (як жінка, котра страждала на кровотечу, в Ісуса) – такий священик втрачає для себе краще від нашого народу, те, що здатне задіяти найглибшу частину його священичого серця. Той, хто не «виходить» з себе, замість того, щоб бути посередником, поволі перетворюється на маклера, менеджера. Всі ми знаємо різницю: маклер і менеджер «вже мають свою нагороду», і оскільки головне для них – це корисливий інтерес, а не серце, то вони ніколи не отримують справжньої благодаті, що народжується з серця. Саме цим і пояснюється незадоволення деяких священиків, тих, хто впав на дусі й перетворився в такого собі колекціонера антикваріату або новинок, замість того, щоб бути пастирем, який «пахне своїми вівцями». Про це я вас прошу: будьте пастирами, які «пахнуть своїми вівцями», пастирами серед свого пасовиська й ловцями людей. Це правда, що так звана криза священичої ідентичності загрожує всім нам і накладається на кризу культури; однак, якщо нам вдасться протистояти цій хвилі, то зможемо відплисти на глибину в ім’я Господа й кинути сіті. Чудово, що сама реальність веде нас туди, де ми є кимось по благодаті, чітко проявляється як чиста благодать, в цьому морі сучасного світу, де єдине, що має значення, це помазання – а не посада – і виявляються повними сіті, кинуті винятково в ім'я Того, довіреними особами Котрого ми є: в Ім'я Ісуса.

священики у Ватикані

Дорогі вірні, будьте поруч з вашими священиками, з вашою любов’ю та молитвою, щоб вони завжди бути пастирами по серцю Бога.
Дорогі священики, нехай оновить вас Бог Отець Духом Святості, Яким ми були помазані. Нехай оновить Він Його в наших серцях так, щоб наше помазання досягло навіть тих, що на «околицях», там, де ваш вірний народ може його очікувати й оцінити. Нехай наш народ бачить в нас учнів Господа, бачить, що ми одягнені в їхні імена, що ми не шукаємо іншої ідентичності; і тоді він зможе прийняти через наші слова й вчинки той єлей радості, який прийшов принести нам Ісус, Помазаник.
Амінь.

Хризма

Радіо Ватикана
Фото: News.va
Переклад: Вікторії Рудич, CREDO

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: