«Я радий зустрітися з вами сьогодні та бажаю привітати кожну з вас, дякуючи за все те, що ви робите для того, щоб богопосвячене життя завжди було світлом на дорозі Церкви», – цими словами Папа Франциск привітав учасниць пленарної зустрічі Міжнародного Союзу Генеральних Настоятельок, яка відбувалася у Римі від 3 до 7 травня.
Аудієнція зі Святішим Отцем відбувалася у середу, 8 травня 2013 р., вранці, перед початком загальної аудієнції та проходила в залі ім. Павла VI. У світлі теми, яку розглядали Головні Настоятельки жіночих Чинів і Згромаджень, а це «Служіння влади згідно з Євангелієм», Святіший Отець запропонував «особисто та у спільнотах» призадуматися над такими трьома аспектами: Божий вибір, служіння та церковність.
Насамперед Папа пригадав слова Ісуса, сказані під час Тайної Вечері: «Не ви мене вибрали, а я вас вибрав», що вказує на те, що «покликання – це завжди Божа ініціатива». Наслідувати Ісуса в богопосвяченому житті означає «постійно здійснювати перехід із замкненості в собі, щоб зосередити своє життя на Христі та Його Євангелію, на Божій волі, знімаючи з себе власні проекти, щоб разом зі святим Павлом сказати: Живу вже не я, а Христос у мені». Цей перехід, як наголосив Святіший Отець, веде на шлях поклоніння Богові та служіння Йому в особах ближніх. «Поклонятися та служити: два наставлення, які неможна розділити, але які повинні завжди іти поруч», – сказав він, закликаючи настоятельок допомагати своїм спільнотам жити цим «переходом», чому сприяють, насамперед, «три основи» богопосвяченого життя: послух – слухання Божої волі, вбогість – подолання егоїзму згідно з євангельською логікою, та чистота задля Божого Царства, що стає знаком майбутнього світу, в якому променіє Божа першість. Але йдеться про «плідну» чистоту, яка «породжує духовних дітей у Церкві». «Богопосвячена особа є матір’ю, повинна бути матір’ю, а не старою дівою», – наголосив Святіший Отець, вказавши на важливість духовної плідності богопосвяченого життя.
Другим елементом здійснення влади є служіння. Папа Франциск пригадав, що його попередник Бенедикт XVI неодноразово наголошував на тому, що «в той час, як для людини влада є синонімом панування, володіння, успіху, то для Бога влада завжди є синонімом служіння, смирення, любові». «Подумаймо, – додав він, – скільки ж лиха Божому людові приносять мужі та жінки Церкви, які є кар’єристами, честолюбцями, які “використовують” людей, Церкву, братів і сестер, як трамплін для своїх інтересів й особистих амбіцій, замість їм служити».
Щодо церковності, яка є одним з «установчих вимірів» богопосвяченого життя, який треба «постійно поглиблювати», то Святіший Отець зазначив, що покликання є фундаментальним даром для Церкви, і «не є можливим, щоб богопосвячена особа не “почувалися”, що вона є з Церквою». А це виражається через вірність Навчанню Церкви та сопричастя з пастирями, з Єпископом Риму. Адже «звіщення та свідчення Євангелія» ніколи не є автономним актом, як навчав Папа Павло VI: «Це абсурдне протиставлення думати, що можна жити з Ісусом поза Церквою, наслідувати Ісуса поза Церквою, любити Ісуса без того, щоб любити Церкву».
«Чим би була Церква без вас? Їй би забракло материнства, чуттєвості, ніжності!» – сказав Папа Франциск, звертаючись до Головних Настоятельок жіночих Чинів і Згромаджень, складаючи подяку їхнім спільнотам за не завжди легке служіння, запевнивши їх у своїх молитвах та попросивши молитися за нього.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
