У моїй спільноті є подружжя, в якого нещодавно народилася десята дитина. Вони не божевільні й не якісь супермени, звичайні собі люди зі своїми слабкостями та обмеженнями. Кожна вагітність – випробування, кожне народження – невимовна радість, кожна дитина – великий дар, але також і хрест.
Вони мають величезний досвід і багато чого могли б розповісти, але від них нечасто можна почути якісь поради або повчання. Вони дуже різні: жінка стримана і зосереджена, чоловік товариський, балакучий і завжди трохи стомлений. Грошей ніколи не вистачає, але щоразу знаходиться на все, що необхідно.
Колись вони мали велику стару машину, а тепер не мають жодної. Тому коли доводиться «всім складом» сідати до громадського транспорту, їхня компанія не може залишитися непомітною.
Більшості людей вони здаються дивними, але якщо пригледітися – вони такі само люди, як ми з вами. Можливо, з тією лише різницею, що це подружжя точно знає відповідь на питання: «Де в Церкві візьмуться чоловіки?» Вони народяться у християнських сім’ях, що матимуть відвагу приймати дітей, яких їм хоче дати Бог. Аби потім Церква змогла народити їх вдруге для вічності й для виконання їхньої місії – бути сіллю землі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
